Іванов Віктор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванов Віктор Андрійович
Народився 10 листопада 1910(1910-11-10)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер 13 серпня 2003(2003-08-13)[1] (92 роки)
Запоріжжя, Україна[1]
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність директор
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет водних комунікаційd
Заклад Запоріжтрансформатор і Дніпровська ГЕС
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди

Віктор Андрійович Іванов (нар. 11 листопада 1910(19101111), м. Санкт-Петербург, Російська імперія — 13 серпня 2003, м. Запоріжжя, Україна) — заслужений машинобудівник УРСР, Герой Соціалістичної Праці (1970).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Ленінградський інститут інженерів повітряного флоту[ru]. 1929 — токар Іжорського заводу, м. Колпіно Ленінградської області. З 1930 — токар Запорізького заводу № 29. Учасник німецько-радянської війни. 19461947 — учасник відродження Дніпрогесу. 19481958 — головний інженер Дніпрогесу, Запорізького кабельного заводу, військовий представник на підприємствах оборонного комплексу, заступник головного контролера заводу «Моторобудівник», директор Дніпровського механічного заводу (нині ЗАТ «Запоріжкран»). 19581962 — директор Запорізького трансформаторного заводу. 19621965 — заступник голови Запорізького (Придніпровського) раднаргоспу. 19651971 — директор, 19711978 — генеральний директор ВО «Запоріжтрансформатор». 19782003 — провідний інженер відділу головного зварювальника ВАТ «Запоріжтрансформатор».

Нагороджений двома орденами Леніна, нагороджений Золотою відзнакою ПНР. Почесний громадянин міста Запоріжжя (1978).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]