Дніпровська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дніпрогес.jpg
Вид на греблю
Дніпровська ГЕС
Країна Україна
Статус діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Початок будівництва 1927
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1932—1939/2008
Основні характеристики
Встановлена потужність, МВт 1529,6
Середнє річне виробництво, млн кВт·год 4008
Тип ГЕС греблево-руслова
Характеристики обладнання
Тип турбін 34,3
Кількість та марка турбін ГЕС-I — 10 х радіально-осьових; ГЭС-II — 3 х поворотно-лопатевих
5 х пропелерних
Потужність гідроагрегатів, МВт 9х72, 1х2,6; 3х104,5; 5х113,1
Основні споруди
Тип греблі залізобетонна
Висота греблі, м 60
Довжина греблі, м 216, 760, 251
Шлюз Однокамерний (чинний) та трикамерний (у ремонті)
ЛЕП 154 кВ та 330 кВ (правий берег) та 154 кВ (лівий берег)
Власник
Власник Укргідроенерго

Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГЕС є 5-тим ступенем каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Розташована у м. Запоріжжі.

Зміст

Будівництво [ред.]

Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 р.

Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 р., а в 1939 р. стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт.

8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «Дженерал Електрік», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».

Будівництво, 1930

Руйнація [ред.]

Зруйнований Дніпрогес, 1943 рік. (Фото Макса Альперта)

18 серпня 1941 року о 20:00~20:30 після прориву німецьких військ в районі Запоріжжя гребля ДніпроГЕСу була підірвана працівниками НКВС[1]. В результаті вибуху 20 тонн толу у греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, що опинились у береговій зоні. В зону повені потрапили як німецькі війська, так і червоноармійці, що здійснювали переправу через Дніпро, а також цивільні мешканці острова Хортиця та прибережної зони. Німецьке командування оцінювало свої втрати в живій силі в 1500 осіб. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються істориками цифрами від 20 тисяч[2] до 80 - 120 тисяч осіб[3].

Виконавці були прийняті за диверсантів і арештовані радянською контррозвідкою, але після втручання їх керівництва звільнені[4]. Вибух призвів також до руйнації машинного залу і припинення енергопостачання, в результаті чого була паралізована діяльність промислових підприємств Запоріжжя.

Після захоплення Запоріжжя німецькими військами, що мало місце через 46 діб після вибуху, німецькими будівельними частково була відновлена зруйнована частина греблі, а влітку 1942 року замість виведеного з ладу запрацювало нове, німецького виробництва, обладнання гідроелектростанції. При відступі німці замінували ГЕС, але радянські розвідники змогли вчасно перерізати дріт і врятувати станцію від другої руйнації.

Відновлення [ред.]

Дамба ДніпроГЕСу, 1947
Вид на Дніпровську ГЕС з о. Хортиця, 2007
Масовий хід через Дніпрогес у 1990 р. Історико-просвітницька акція Товариства української мови та Народного Руху України. Понад 300 тис. учасників
Докладніше: Відновлення народного господарства УРСР

По закінченні війни, у 1944 р., розпочалося відновлення гідроелектростанції, і в березні 1947 р. перший агрегат Дніпровської ГЕС було введено в експлуатацію. 31 серпня 1949 — шостий агрегат. [1] В 1950 р. став до ладу останній 9-й гідроагрегат відродженої електростанції.

22 квітня 1972 р. було розпочато будівництво другої черги Дніпровської ГЕС. В 1974 р. було введено в експлуатацію перший гідроагрегат, а в 1981 р. станція вийшла на повну потужність.

Характеристика [ред.]

Водосховище Дніпровської ГЕС — руслове, річкового типу, з тижневим, добовим регулюванням. Площа дзеркала водосховища — 400 км². Повний об'єм водосховища — 3,32 км³, корисний об'єм — 0,85 км³.

До складу споруд Дніпровського гідровузлу належать: будівля ГЕС, яка не сприймає напір, щитова стінка, яка прилягає до будівлі ГЕС, бетонна водозливна гребля гравітаційного типу з 26 водозливами, бетонна глуха гребля, суднохідні споруди, ВРП — 154 кВ.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Дніпровського гідровузлу — 1,3 км, пропускна здатність — 26900 м³/сек.

На Дніпровській ГЕС-1 встановлено 9 вертикальних гідроагрегатів сумарною встановленою потужністю 648 МВт і 1 гідроагрегат встановленою потужністю 2,6 МВт.

На Дніпровській ГЕС-2 встановлено 8 гідроагрегатів, зокрема 2 вертикальних гідроагрегати зонтичного типу одиничною потужністю 104,5 МВт (з поворотно—лопатковими турбінами, 107 МВт) і 6 вертикальних гідроагрегатів зонтичного типу одиничною потужністю 113,1 МВт (з пропелерними турбінами, 115 МВт) виробництва ВАТ «Турбоатом» (м. Харків, Україна).

На гідроагрегатах Дніпровської ГЕС—2 встановлені генератори напругою 13,8 кВ, виробництва НВО «Електросила» (м. Санкт-Петербург, Росія).

Видача електроенергії здійснюється за допомогою схеми з 4-х блоків без вимикачів, по два гідроагрегати на один трансформатор. Кожні два блока об'єднані в лінію — 154 кВ.

Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС дорівнює 4008 млн кВт. г. при напорі 34,3 м.

Персонал Дніпровської ГЕС за станом на 1.01.2001 складається з 337 працівників.

Фотогалерея [ред.]

  • Будівництво

  • Літо 1942 року

  • Літо 1942 року

  • Літо 1942 року

  • Літо 1942 року

  • Літо 1942 року

  • Літо 1942 року

  • Літо 1942 року

  • Літо 1942 року

  • 1947 рік

  • Вид на ДніпроГЕС з острова Хортиця

  • Вид на машинний зал ДніпроГЕС-1 вночі

  • Сучасний вигляд греблі, а також двох силових станцій (по боках). На передньому плані - дніпровські скелі "Три стоги"

  • Гребля Дніпрогесу вночі

ДніпроГЕС у літературі [ред.]

Будівникам Дніпровської ГЕС присвячені роман «Гарячі почуття» (1947) та драма «Дніпрові зорі» (1953) Якова Баша.

Посилання [ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровська ГЕС

Примітки [ред.]

  1. ↑ В. М. Мороко Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року (укр.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2010. — В. XXIX. — С. 197-202.
  2. ↑ Ф. Пігідо-Правобережний. «Велика Вітчизняна війна». Спогади та роздуми очевидця — К. Смолоскип, 2002
  3. ↑ Румме А. В. Скажите людям правду // Социологические исследования — 1990 — № 9
  4. ↑ В. М. Мороко Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року (укр.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2010. — В. XXIX. — С. 197-202.
Енергогенеруючі потужності України
АЕС:
ГАЕС:
ГЕС:
ТЕС:
ТЕЦ:
СЕС:
ВЕС:
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дніпровська_ГЕС&oldid=12624256