Індульгенція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Індульге́нція — у римо-католицькій церкві, відпущення тимчасових покарань за вже прощені Богом гріхи в таїнстві сповіді. Індульгенції базуються на віруванні в те, що гріх, хоча прощений, повинен тим не менш мати кару на землі або в чистилищі. Церква може відпустити ці кари завдяки заслугам Христа та святих.
Практикування індульгенцій повстало в ранній церкві, коли сповідникам і тим, хто зазнавали мучеництва, дозволялося заступатися за покаяльників — і таким чином втихомирювати кару накладену на них. У часи пізніх середніх віків, індульгенції стали виражатися грошовою вартістю, що провадило до широкого зловживання й було однією з головних причин атаки Лютера на церкву під час Реформації. Їх продаж заборонено в 1567 році.
Сьогодні дарування індульгенцій для заохочення побожності та доброчинства — головним чином прерогатива Папи.
[ред.] Дивітся теж
 |
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
