Індульгенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римо-католицька індульгенція, датована 19 грудня, 1521 року. Винахід друкарства зробив можливим масове виробництво документів пропонуючих індульгенції.

Індульге́нція ( лат. Indulgentia від латини indulgeo — дозволяю ) — у римо-католицькій церкві, відпущення гріхів церквою за гроші, що, по суті, спонукало людей на нові злочини.

Теоретичне підґрунтя індульгенцій[ред.ред. код]

Індульгенції були великим джерелом прибутку для деяких (в основному високопоставлених) служителів церкви, які ними торгували . Вони прикривали цей свій злочин, пояснюючи віруваннями в те, що грішникам, хоча й були прощені їх гріхи на Небесах, все ж доведеться нести кару на землі або в чистилищі. Церква ж, нібито, може відпустити їм ці гріхи, завдяки заслугам Христа та святих. Хоча насправді, таким чином церква просто наживалася на гріхах, адже простити людині гріх може тільки Бог, а ніяким чином не священники і інші церковники.

Попередницею подібних злочинів була симонія, коли священнослужителі взагалі купували собі місця в церкві та певні звання за кошти.

У часи пізніх Середніх віків і Відродження серед благочестивих дій, за які можна було отримати індульгенції, могли бути і грошові пожертви на будівництво й утримання храмів (кошти так само потрапляли в кишені церковників, просто тепер під іншим поясненням). Зловживання продажем індульгенцій призвело до того, що Лютер так активно почав засуджувати церкву під час Реформації. За його працями взагалі можна було зробити висновок, що церква не так і потрібна народу, адже між спілкванням людини і Бога не може бути посередників, наприклад, у вигляді різноманітних церковнослужителів.

Сьогодні індульгенції надаються папою для заохочення побожності та доброчинства під час великих свят та періодів покаяння, просто у якості вистави.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Латинський хрест Це незавершена стаття про Католицтво.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.