Індульгенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римо-католицька індульгенція, датована 19 грудня, 1521 року. Винахід друкарства зробив можливим масове виробництво документів пропонуючих індульгенції.

Індульге́нція ( лат. Indulgentia від латини indulgeo — дозволяю )— у римо-католицькій церкві, відпущення тимчасових покарань за вже прощені Богом гріхи в таїнстві примирення.

Теоретичне підґрунтя індульгенцій[ред.ред. код]

Індульгенції базуються на віруванні в те, що гріх, хоча прощений, повинен тим не менш мати кару на землі або в чистилищі. Церква може відпустити ці кари завдяки заслугам Христа та святих.

Практикування індульгенцій постало в ранній церкві, коли сповідникам і тим, хто зазнавали мучеництва, дозволялося заступатися за покаяльників — і таким чином втихомирювати кару, накладену на них. Пізніше, схоластами було розроблено вчення про заслуги святих, які Бог надав у розпорядження церкви. У часи пізніх Середніх віків і Відродження серед благочестивих дій, за які можна було отримати індульгенції, могли бути і грошові пожертви на будівництво й утримання храмів. Магічне відношення до індульгенцій призводило до розповсюдження зловживання ними і було однією з головних причин атаки Лютера на церкву під час Реформації.

Сьогодні індульгенції надаються папою для заохочення побожності та доброчинства під час великих свят та періодів покаяння.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Латинський хрест Це незавершена стаття про католицизм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.