Інженерія знань

Інженерія знань (англ. knowledge engineering) — область штучного інтелекту, повязана із розробкою експертних систем і баз знань. Вивчає методи і засоби для отримання, представлення, структурування і використання знань.

Інженерія знань була винайдені Фейгенбаумом, і МакКордаком(1983) як:

«ІЗ — розділ (дисципліна) інженерії, направлений на впровадження знань в комп'ютерні системи для вирішення комплексів завдань, що зазвичай вимагають участі людського досвіду.»

В поточний час, це теж передбачає побудову і обслуговування подібних систем (Кендел, 2007). ІЗ також тісно дотикається із програмною інженерією, і використовується в багатьох інформаційних дослідженних, наприклад таких, як дослідження штучного інтелекту включно із базами даних, збір даних, експертні системи, системи підтримки прийняття рішень і географічні інформаційні системи.

Приклад дії системи, що базується на ІЗ:

• Розгляд задачі
• Запит до баз даних по даній задачі
• Внесення і структурування отриманої інформації (ІРК модель)
• Створення бази даних із отриманої структурованої інформації
• Тестування отриманої інформації
• Внесення поправок і еволюція системи.

Будучи швидше мистецтвом, ніж чисто інженерною задачею, ІЗ не має великого практичного застосування. Підрозділом ІЗ є метаінженерія знань, яка придатна для розробки штучного інтелекту.

Принципи ІЗ

З середини 1980х, в ІЗ з'явилось декілька принципів, методів і інструментів, які полегшили процес отримання і роботи із знаннями. Ось декілька ключових із них: Існують різні типи знань і для роботи з ними необхідно використовувати конкретні методі і техніку.

Існують різні способи подання, використання, розуміння знань і робота із ними може допомогти переосмислити і використати старі знання по новому. В ІЗ використовуються методи структурування знань для пришвидшення процесу отримання і роботи із знаннями

Існують 2 різні точки зору на ІЗ:

• Трансляційний — він же традиційний, який передбачає пряме перенесення людських знань в машину.
• Модельний — це альтернативний погляд. Він передбачає моделювання задачі і способів її вирішення самою системою ІЗ.

Деякі теорії використовують ІЗ з однієї і з іншої сторони.