Іподиякон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Архієпископ Тихон (Ємельянов) з іподияконами під час хресної ходи в Новосибірську

Іподиякон (грец. Υποδιάκονος; застар. піддия́кон від грец. ὑπο — «під», «внизу» + грец. διάκονος — служитель) — церковнослужитель у православній церкві, який служить головним чином при архієреї під час його священнодій, несучи перед ним у зазначених випадках трикирій, дикирій та ріпіди, підстилаючи орлець, омиває йому руки, підносить Чиновник архієрейського богослужіння, одягає та здійснює деякі інші дії.

В сучасній Церкви іподиякон не має священного ступеню, хоч і одягається у стихар та має одну з відзнак дияконського сану — орар, який надягається хрестоподібно через обидва плеча й символізує янгольські крила.

Будучи найстаршим церковнослужителем, іподиякон є проміжною ланкою між церковнослужителями та священнослужителями. Тому іподиякон, зведений архієреєм через хіротесію, а не просто одноразово благословенний на служіння, може торкатись престолу й жертовника під час богослужіння та в певні моменти входити у вівтар через Царські ворота. З цієї ж причини неодружений іподиякон, зведений архієреєм через хіротесію, а не просто одноразово благословенний на служіння, не може ставати до шлюбу.

Джерела[ред.ред. код]