Аборігіни
| Аборігіни |
|---|
Аборігіни (лат. Aborigines) — згідно з римськими переказами, найдавніші мешканці Лація. Сучасний термін «абориген» походить від позначення даного народу.
Етимологія[ред. | ред. код]
Етимологія назви неясна. Сучасне тлумачення як «початкові», лат. ab origene у римський час не засвідчено. У Лікофрона вони названі Βορείγονοι[1] «ті що походять з півночі (від Риму)». Висловлювалася також гіпотеза, що спочатку ім'я могло звучати Aberrigenes[2][3] (від лат. aberrare «блукати, відхилятися»), із зазначенням на (можливо) кочовий спосіб життя.
Походження[ред. | ред. код]
Вже античні джерела висловлюють суперечливі точки зору про походження аборигенів. Лише частина авторів вважає їх дійсно споконвічними мешканцями; інші бачать в них мігрантів лігурійського або грецького походження. Вони пприйшли з області Реата (нині Рієті), витіснивши сакранів або сикулів з Лацію і перемігши умбрів. Гай Саллюстій описує їх як нецивілізованих, тоді як інші джерела вказують на те, що аборігіни мали монархію. Відомі імена кількох аборігінських царів, багато з яких збігаються з іменами римських богів: Сатурн, Тібр, Фавн, Авентин, Пік, а також відомий цар Латин, ім'я якого пов'язане з областю Лацій. Ознайомлення аборигенів з грецькими письменами та пантеоном приписували Евандру.
У переказах аборігіни, поряд з троянцями під проводом Енея, вважаються одним з двох народів, що сформували етнос латинів. Міфи дуже суперечливі в тому, що стосується відносин між латинами та троянцями: в одних міфах ці два племені виступають як союзники, в інших — як противники.
Юстин відносить до аборігінів навіть Ромула, засновника Риму.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Conrad Cichorius.. Aborigines : [нім.] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttg. : J.B. Metzler[de], 1893. — Bd. I,1. — Kol. 106—107.
- Любкер Фридрих. Аборигены // Иллюстрированный словарь античности / И. Пименова. — М. : Эксмо, 2005. — 1344 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Aborigines auf www.heinrich-tischner.de