Лікофрон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лікофрон (грец. Λυκόφρων) — грецький граматик і поет, представник Александрійської школи, розквіт його творчості припадає приблизно на 280 до н. е.
Біографія [ред.]
Народився в Халкіді на острові Евбея (у Чалсисі) близько 320 до н. е., рік смерти невідомий (приблизно середина 3 століття до н. е.). Працював в Александрійському мусейоні. Був дуже відомим за часів Птоломея ІІ Філадельфа, за чиїм проханням Лікофрон в Александрійській бібліотеці опрацьовував тексти комедіографів, що були у книгозбірні, склав їхній каталог, що надихнув його на трактат про комедію. Як софіст Лікофрон мав погляди на суспільство, збіжні із тезами Гіппія Елідського.
Творчість [ред.]
Трагедії на міфологічні теми (збереглося 20 назв). Серед найвідоміших:
- «Александра» — єдина збережена (варіант «Кассандра», написана ямбом, 1474 вірші, зветься також поемою і розповідає про долю греків, героїв Троянської війни, від загибелі Трої аж до вторгнення Пірра в Італію, про ці події оповідає Кассандра). Оскільки в поемі «Александра» натякалось на успішну завойовницьку політику Рима, вважали, що її написав інший Лікофрон, що жив у ІІ ст. до н. е.;
- сатирична драма «Менедем»;
- історико-літературний трактат «Про комедію» (збереглись уривки), анаграми.
