Автомат

Автомат (від грец. αύτόματος — самодіючий):

1. Автомат (механізм) — пристрій (або сукупність пристроїв), прилад, апарат, машина, що виконує за заданою програмою без безпосередньої участі людини операції отримання, зберігання, перетворення, передавання і використання енергії, матеріалу або інформації. Самодій, самочин, саморух автоматів використовують для підвищення продуктивності і полегшення праці людини, для звільнення її від роботи у важкодоступних місцях, у небезпечних для життя чи шкідливих для здоров'я умовах. Розрізняють автомати:

• технологічні (наприклад, автомати для підземного ремонту свердловин, різні автоматичні агрегати),
• енергетичні (пристрої енергосистем, електричних машин, електричних мереж),
• транспортні (автомашиніст, автостоп та інші),
• лічильні, в тому числі обчислювальні машини, та інші.

Залежно від умов праці і виду уживаної енергії розрізняють:

• механічні,
• гідравлічні,
• пневматичні,
• електричні (електронні),
• комбіновані автомати (наприклад, електромеханічні, пневмоелектричні).

2. Математична модель реальних (технічних) автоматів.

3. Стрілецька зброя, наприклад, автомат Калашникова.

Див. також

• Автомат скінченний
• Теорія автоматів

Джерела

• «Енциклопедія кібернетики», відповідальний ред. В. Глушков, 2 тт., 1973, рос. вид. 1974;
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Література

1. Максвелл Д. К., Вышнеградский И. А., Стодола А. Теория автоматического регулирования. М., 1949. (рос.)
2. Автоматы. Переклад з англійської. под ред. А. А. Ляпунова. М., 1956. (рос.)
3. Автоматизация производственных процессов. М., 1956. (рос.)
4. Лилли С. Автоматизация и социальний прогресс. Переклад з англійської. М., 1958. (рос.)
5. Владзиевский А. П. Автоматические линии, нн. 1—2. М., 1958. (рос.)