Автономний порт Абіджана
| Автономний порт Абіджана | |
|---|---|
 Автономний порт Абіджана | |
| Розташування | |
| Країна |
 Кот-д'Івуар |
| Розташування |
 Абіджан, Трейчвілл |
| Координати | 5°18′13″ пн. ш. 4°01′31″ зх. д. / 5.303694° пн. ш. 4.025444° зх. д.Координати: 5°18′13″ пн. ш. 4°01′31″ зх. д. / 5.303694° пн. ш. 4.025444° зх. д. |
| Інформація | |
| Відкритий | 1951 |
| Статистика | |
| Річний тоннаж вантажів | 21 713 000 тонн (2012) |
| portabidjan.ci | |
| Мапа | |
 | |
Автономний порт Абіджана — торговий порт у Трейчвіллі, одного з районів Абіджана, розташованого на півдні міста. Це перевалкове та інтермодальне підприємство, яке управляється як державне промислове та комерційне підприємство, генеральним директором є Хіен Сі.
Порт Абіджана відкрився в 1951 році після будівництва каналу Vridii, що дозволяє використовувати порт глибоководним судам. Це найважливіший порт у Західній Африці і другий за значимістю в Африці після порту Дурбан. Він робить основний внесок в економіку Кот-д'Івуару, і через нього також проходить більша частина зовнішньої торгівлі країн, що не мають виходу до моря, таких як Буркіна-Фасо, Малі, Нігер, Чад та Гвіне .
Порт відповідає вимогам ISPS. Він пропонує широкий спектр супутніх послуг, переробні та промислово переробні потужності. Провідними компаніями, що працюють у порту, є SDV-SAGA, компанія з експлуатації терміналів SETV Vridi, Sitarail та SIMAT.
Історія[ред. | ред. код]
Узбережжя Кот-д'Івуару було важливим торговим центром з 15 століття, при цьому морські перевезення використовували океанські лагуни як відкриті рейди. Під час французького колоніального періоду були побудовані причали, перші дві в Гран-Басамі у 1897 та 1923 роках, третя у Port-Bouët у 1931 році та четверта у Сасандрі у 1951 році.
Збільшення вантажопотоку та складність обробки великих неподільних вантажів призвели до планування створення глибоководного порту. Починаючи з 1892 року, Grand-Lahou, Гран-Басам, Сасандра та Бенжервіль були вивчені як можливі місця побудови. У 1898 році французька місія, до складу якої входили Charles François Maurice Houdaille, капітан Thomasset і Robert Wallace Crosson-Duplessis відвідала Кот-д'Івуар, щоб вибрати місце для порту, який також стане кінцевою точкою залізниці, що проектувалася (якою стала Chemin de Fer Abidjan-Niger).[1] Серед факторів, що спонукали їх обрати Абіджан, були наявність прибережного каньйону і той факт, що Абіджан знаходився на найкоротшому шляху між Бамако та Атлантичним океаном.[2]
Щоб створити порт, лагуну Ébrié передбачалося з'єднати з океаном, прорізавши бар'єрний острів у Port-Bouët. Ця спроба була зроблена в 1906-1907 роках, але усунення піщаних дюн і повені неодноразово зводили нанівець цю роботу. Після гідрологічних досліджень у Нідерландах проблему було вирішено будівництвом каналу Vridi, що було розпочато у 1935 році, призупинено під час Другої світової війни та завершено у 1950 році.[3] Канал має довжину 2700 метрів (1,7 милі), ширину 370 метрів (1210 футів) та глибину 13,5 метрів (44 фути), що дозволяє використовувати порт глибоководним судам.[1] Фінансування плану Маршалла допомогло сплатити за роботу.[4] Порт Абіджана був офіційно відкритий 5 лютого 1951 Франсуа Міттераном, тодішнім міністром закордонних справ Франції.[1] Згодом причали в Port-Bouët та Гран-Басам були закриті.[3]
З 23 грудня 1992 року автономний порт Абіджана був юридично заснований як державна корпорація (фр. Société d'État).[1]
Економічна важливість[ред. | ред. код]
За даними Міністерства економіки та фінансів Кот-д'Івуару, трафік через порт становить 90% митних доходів Кот-д'Івуару та 60% доходів країни. Через порт проходить 70% ВВП Кот-д'Івуару, ним користуються 65% промислових підприємств країни, що становить 50 тисяч залежних від нього чоловік. 70% зовнішньої торгівлі африканських країн, що не мають виходу до моря, таких як Буркіна-Фасо, Малі, Нігер, Чад та Гвінея, також проходить через цей порт.
У 1962 року вантажооборот через порт досяг 1,2 мільйона тонн[4], 2002 року він становив вже 16,309 мільйонів тонн[1], а у 2010 році вантажообіг склав 22 мільйони тонн. У 2013 році — 21,476 мільйонів тонн порівняно з 21,713 мільйонами тонн у 2012 році.[5] Щоб повернутися до рівнів 2000-х, у 2010-х роках було реалізовано проекти з розширення каналу Vridi, поглиблення порту та будівництва другого контейнерного терміналу.[5][6] Порт також став важливим промисловим та виробничим центром.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е SSA: Côte d'Ivoire: Port autonome d'Abidjan (French) . World Investment News. Архів оригіналу за 14 сентября 2008.
- ↑ Côte-d'lvoire. Mission Houdaille. Étude du chemin de fer et du port (Photographic reproduction at Gallica, Bibliothèque nationale de France) (French) . 1899. OCLC 764025612. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ а б Daddieh, Cyril K. (9 лютого 2016). Historical Dictionary of Cote d'Ivoire (The Ivory Coast) (англ.). Rowman & Littlefield. ISBN 978-0-8108-7389-6.
- ↑ а б Modern Way of Life Gains In Republic of the Ivory Coast. Eugene Register-Guard. 7 июня 1962. с. 8B. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ а б Côte D'Ivoire: Le port d'Abidjan voit son trafic baisser. Ferloo (French) . Jeune Afrique. 24 марта 2014. Архів оригіналу за 8 апреля 2014.
- ↑ Caslin, Olivier (22 октября 2012). Le port d’Abidjan revient au premier plan. Jeune Afrique (French) . Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 1 вересня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Bouthier, Mireille (1970). Hoyle, B. S.; Hilling, D. (ред.). The Development of the Port of Abidjan and the Economic Growth of Ivory Coast. London: Macmillan. с. 103—26. ISBN 978-0-333-11217-5.
{{cite book}}: Проігноровано|work=(довідка) - Peterec, Richard J. (1962). The Port of Abidjan: An Important Factor in the Economic Development of the Ivory Coast. New York: Division of Economic Geography, Columbia University. OCLC 77132.