Чад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Чад
جمهورية تشاد
Jumhūriyyat Tshād
République du Tchad

Прапор Чаду Герб Чаду
Прапор Герб
Девіз: "Unité, Travail, Progrès"
фр. "Єдність, праця, прогрес"
Гімн: La Tchadienne
Розташування Чаду
Столиця
(та найбільше місто)
Нджамена
12°06′ пн. ш. 15°02′ сх. д. / 12.100° пн. ш. 15.033° сх. д. / 12.100; 15.033
Офіційні мови Французька, арабська
Державний устрій Республіка
 - Президент Ідріс Дебі
 - Прем'єр-міністр Дельва Касіре Кумакойє
Незалежність від Франції 
 - Дата 11 серпня 1960 
Площа
 - Загалом 1 284 000 км² (21)
 - Води (%) 1,9
Населення
 - оцінка 2005 р. 10 146 000 (75)
 - перепис 1993 р. 6 279 921
 - Густота 7 9/км² (212)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $15,260 млрд. (128)
 - На душу населення $1 519 (163)
ІРЛП  (2004) 0,368 (низька) (171)
Валюта франк CFA (XAF)
Часовий пояс WAT (UTC+1)
 - Літній час не спостерігається (UTC+1)
Коди ISO 3166 TCD
Домен інтернету .td
Телефонний код +235
Saheluzrasas.PNG

Політичні структури
Сахеля

XI-XIII ст.
Імперія Гана  ·  Канем  ·  Текрур
XIII-XVIII ст.
Джолоф (Волоф)  ·  Імперія Малі  ·  Імперія Сонгай  ·  Моси  ·  Міста-держави хауса  ·  Багірмі  ·  Вадан  ·  Дарфурський султанат  ·  Сеннар  ·  Борну  ·  Сокото  ·  Масина  ·  Такедда
XIX-XX ст.
(Колонії)
Британська колонія Нігерія  ·  Судан (колонія)  ·  Французька Західна Африка  ·  Французька Екваторіальна Африка
XX ст.
(Незалежні держави)
Сенегал  ·  Мавританія  ·  Буркіна-Фасо  ·  Малі  ·  Нігерія  ·  Нігер  ·  Камерун  ·  Чад  ·  Судан  ·  Еритрея


Чад (фр. Tchad, араб. تشاد‎), офіційна назва Республіка Чад (фр. La République du Tchad) — країна в центрі північної Африки, що межує на півночі з Лівією, сході із Суданом, півдні з Центральною Африканською Республікою і на заході з Камеруном, Нігерією і Нігером; столиця Нджамена (раніше Порт-Ламі).

рельєф: гори на північно-заході, савана і частина пустелі Сахара на півночі; ріки на півдні течуть на північний захід до озера Чад.

Глава держави — Ідріс Дебі з 1990.

політична система — президентська республіка;

експорт: бавовна, м'ясо, шкіри, домашня худоба, нафта.

населення 5064 тис. (1990), багірмі, загава, тубу, хауса, араби тощо; мови: французька, арабська (обидві державні), більш як 100 африканських діалектів; 50% населення визнає місцеві традиційні вірування, 40% іслам, більшість решти —християни.

Кухня Чаду не сильно відрізняється від кухонь інших країн цього регіону. Основа страв — це зернові та м'ясо. П'ють тут каркаде — чай ​​з квітів гібіскуса

Назва[ред.ред. код]

Недавня історія[ред.ред. код]

До дев'ятнадцятого століття на території Чаду існували держави Канем-Борну, Вадай та інші. Наприкінці XIX — на початку XX стт. перетворився на колонію Франції. Незалежність від Франції здобута в 1960 р., у 1975 р. відбувся військовий переворот, уряд пішов у вигнання через жорстоку опозицію Чадського національного фронту визволення, який підтримувала Лівія. Протидія продовжувалася між частинами, підтримуваними Лівією, з одного боку, а Францією — з іншого, до 1987 р. Дипломатичні відносини з Лівією цілковито відновлені в 1988. Нова конституція ухвалена в 1990 р.

За даними рейтингу «Неспроможних держав» на 2013 рік, Чад посідає в ньому п'яте місце[1].

Населення[ред.ред. код]

Релігія[ред.ред. код]

Головні релігії в Чаді — іслам, християнство і традиційні африканські вірування. 51% населення — мусульмани, що сповідують іслам сунітського напряму, 35% — християни (більшість католиків), 10% дотримуються традиційних африканських вірувань (анімалізм, фетишизм, культ предків, сил природи тощо; особливо розвинений фетишизм).

Державний прапор[ред.ред. код]

Ухвалений 6 листопада 1959 року. Це прямокутне полотнище, що складається з трьох вертикальних смуг однакового розміру синього, жовтого і червоного кольору (зліва направо). Має схожість із прапором Румунії, хоча синій колір на прапорі Чаду темніший. Співвідношення сторін: 2:3.

Рельєф[ред.ред. код]

Велику частину території займають рівнини і плато, які чергуються з плоскими западинами. Північна частина території країни вкрита кам'янистими й піщаними пустелями з нечисленними оазами. На північному заході розташоване нагір'я Тібесті з найвищою точкою країни — вулканом Емі-Кусі (3415 м). На півдні напівпустелі й савани. У південних і південно-східних районах великі площі вкривають болота. Майже неживі, випалені сонцем схили нагір'я складені метаморфічними породами докембрійського фундамента, сильно розчленованими конусами вулканів, ущелинами й тимчасовими водотоками. Найвища точка країни — сплячий вулкан Емі-Кусі (3415 м), який лежить у північній частині нагір'я. На його вершині розташований кратер діаметром 15 км і глибиною приблизно 700 м, із висохлим озером на дні. У західній частині нагір'я височить декілька діючих вулканів, найвищий з яких — Тусіде (3265 м), виверження відбувається досить регулярно. Міжгірні райони рясніють солончаками і кам'янистими пустелями, серед яких можна знайти чимало тектонічних западин (Шиєде, Айн-Галакка, Текро, Егрі, Брульку тощо), вкритих тими-таки солончаками. Тут же розташована й найнижча точка країни — депресія Джураб (160 м). У північно-східній частині Чаду підносяться плато Ерді (1115 м) і Еннеді (1450 м), у центрі — масив Вадаї з горою Гера (1790 м), а на сході — гірська місцевість Уаддан (до 1340 м). Рідкісні людські поселення тут зазвичай представлені стоянками кочівників, а рослинний і тваринний світи здебільшого бідні.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Алюміній, берил, боксити, вольфрам, глина, залізо, золото, вапняк, каолін (глина), каустична сода, мідь, нафта, олово, кухонна сіль, природний газ і уран.

Води[ред.ред. код]

Рік у країні мало. Майже всі вони, крім річок Шар і Логон, є сухими руслами — водами, що наповнюються водою тільки в період дощів. Густа мережа річок (Батха, Логон, Майо-Кебі, Мбере, Шар тощо) характерна для південних регіонів, у північних рік немає. Є судноплавні ріки Шар (головна водна артерія країни) і Логон. Великі озера — Іро, Фітрі та прісноводне о. Чад (4-е за величиною в Африці). У сухий період року (жовтень-липень) у північних районах віє харматан — розжарений північно-східний вітер, що приносить багато пилу й різко погіршує видимість. Озеро Чад — найбільша водоймища Центральної Африки і єдине постійне джерело прісної води для всієї країни. Колись площа водного дзеркала становила близько 25 000 км², однак у зв'язку з посухами, що регулярно вражають цей регіон, а також у зв'язку з колосальним водозабором для потреб населення, його площа за останні 10 років скоротилася майже в 5 разів (хоча регулярні підйоми рівня води і її майже повне зникнення відзначалися вченими щонайменше 8 разів за останнє тисячоліття). Навколо озера тягнеться череда густих лісів, а на південь і південий схід — смуга заболочених прирічкових областей, які служать притулком для 120 видів риб і 200 різновидів птахів.

Економіка[ред.ред. код]

Сільське господарство[ред.ред. код]

Основна галузь економіки, що забезпечує до 70% валютних надходжень. Частка аграрного сектора в ВВП — 32,4%, в ньому працює 80% населення (2004). Обробляються 2,86% земель (2001). Основні експортні культури — бавовник й арахіс. Вирощують також бобові, кунжут (сезам), кукурудзу, манго, маніок, овочі, просо, пшеницю, рис, цукрову тростину, сорго, таро, фініки і ямс. Виробляється гуміарабік (смола акації) — сировина для харчової, текстильної і фармацевтичної промисловості. Тваринництво (розведення верблюдів, кіз, великої рогатої худоби, коней, овець, ослів і свиней) є традиційним заняттям 40% населення. Природні пасовища вкривають площу близько 49 млн га. За поголів'ям худоби Чад посідає 1-е місце в Центральній Африці. Шкоди сільському господарству завдають часті посухи, нашестя сарани і муха цеце. Розвивається рибальство, щорічний вилов риби (коропа, окуня, сома та ін.) становить близько 90 тис. т.

Промисловість[ред.ред. код]

Частка у ВВП — 18,8% (2004). Розвивається гірничодобувна промисловість: видобуток нафти, каустичної солі (натрон), золота, вапняку і глини. З 1993 розробляється нафтове родовище Доба, видобувається близько 225 тис. барелів нафти на добу (за оцінками, запасів нафти вистачить на 25-30 років). Обробна промисловість представлена переважно підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції (бавовноочисні фабрики, цукрорафінадний завод, маслоробні, борошномельні, м'ясопереробні, пивоварні заводи, тютюнова фабрика). Розвивається текстильна, хімічна промисловість (2 парфумерні фабрики і підприємство з виготовлення пластмасового взуття), металообробка, виробництво будівельних матеріалів, працює завод із складання велосипедів. Розвинене кустарне виробництво, в тому числі сільськогосподарських знарядь.

Транспорт[ред.ред. код]

Гостро стоїть проблема розвитку транспортної мережі і вантажоперевезень. Залізниць немає, основний вид транспорту — автомобільний. Більша частина доріг придатна для експлуатації тільки в сухий період року (жовтень-липень) і потребує капітального ремонту. Довжина автомобільних доріг становить близько 40 тис. км (з твердим покриттям — 412 км доріг) станом на 1999. Допомогу в будівництві шосейних доріг надає Євросоюз. У сільській місцевості для перевезень використовуються верблюди й осли. Довжина водних шляхів — 2 тис. км (2003). Налічується 50 аеропортів і злітно-посадочних майданчиків (7 з них мають тверде покриття) (2004). У столиці розташований міжнародний аеропорт, який обслуговує рейси до сусідніх африканських країн та Франції. З 2003 р. діє нафтопровід Чад-Камерун (1050 км).

Членство в міжнародних організаціях[ред.ред. код]

Член ООН з 1960 року, Організації африканської єдності (ОАЄ) з 1963 року, а з 2002 р. її наступника — Африканського союзу (АС), Руху неприєднання, Міжнародної організації Франкофонії (МОФ), Економічного співтовариства держав Центральної Африки (КЕЕАК) з 1983 року, Економічного і валютного співтовариства Центральної Африки (КЕМАК) з 1999 року, Співтовариства держав Сахеля і Сахари з 1997 року.

Дипломатичні відносини з Україною встановлено 27 липня 1993 року.

  • інститут історії України [1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Чад Це незавершена стаття з географії Чаду.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.