Аджа Лябіб
| Аджа Лябіб | |
|---|---|
| фр. Hadja Lahbib | |
_(cropped).jpg) | |
| Міністр закордонних справ Бельгії | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 15 липня 2022 |
| Монарх | Філіп I |
| Прем'єр-міністр | Александер де Кроо |
| Попередник | Софі Вільмес |
| Народилася |
21 червня 1970 (53 роки) Буссу, Arrondissement of Monsd, Ено, Бельгія |
| Відома як | журналістка, ведуча новин, політична діячка |
| Місце роботи | RTBFd |
| Країна | Бельгія |
| Alma mater | Вільний університет Брюсселя |
| Політична партія | Реформаторський рух |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Аджа Лябіб (фр. Hadja Lahbib; нар. 21 червня 1970, Буссу, Валлонія, Бельгія) — бельгійська журналістка, телеведуча, режисерка та політична діячка, міністр закордонних справ Бельгії з 15 липня 2022 року[1]. У липні 2021 в ролі режисерки всупереч українському законодавству відвідувала окупований Крим; із призначенням на нову посаду міністерки закордонних справ факт відвідин набув розголосу, за що 31 серпня 2022 міністр вибачилась та запевнила у своїй підтримці позиції України.[2]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 21 червня 1970 року в комуні Буссу, поблизу міста Монс, в родині алжирських кабілів[3]. 1993 року закінчила факультет журналістики Вільного університету Брюсселя[4].
Кар'єра журналістки[ред. | ред. код]
З 1997 почала працювала журналісткою на Бельгійському радіотелебаченні французької спільноти (RTBF), де протягом двох десятиліть вела телевізійні новини. З 2000 по 2009 рік була спеціальним кореспондентом на Близькому Сході та в Афганістані.
У травні 2013 року вона представила фінал конкурсу імені королеви Єлизавети[4].
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
До свого призначення міністром закордонних справ 15 липня 2022 року Лябіб не була політично активною та не була членом Реформаторського руху (MR), лідер якого Георг-Луї Буше несподівано висунув її на цю посаду. Частина членів партії залишилися обуреними таким призначенням[5]. Раніше Софі Вільмес пішла у відставку через сімейні обставини. На пресконференції, на якій її було представлено, вона сказала про свою політичну позицію: «Je ne suis ni de gauche, ni de droite, je suis fondamentalement libre» (укр. «Я не ліва, не права, я фундаментально вільна»)[6].
Сфера «федеральних установ культури» та зовнішня торгівля також підпадають під її міністерську відповідальність. Хоча її попередниця Вільмес також була віцепрем'єр-міністром, у квітні 2022 року цю посаду отримав Девід Кларінваль[уточнити].
Відвідини окупованого Криму[ред. | ред. код]
Аджа Лябіб у липні 2021 року відвідувала окупований Крим. Вона не розповіла, як саме туди потрапила і не назвала його територією України. Вона їздила на фестиваль «Глобальные ценности», який організовує Севастопольський академічний російський драматичний театр імені Луначарського. 2021 року він проходив 23-25 липня. В Instagram вона публікувала фрагменти хореографічного виступу з фестивалю. Після поїздки її розпитували про статус Криму. Лябіб чітко не відповіла. Вона сказала, «щоб приземлитися в аеропорту Сімферополя, потрібна російська віза». Лябіб показала коментар жителя з бухти Севастополя, який нібито казав, що «у Криму завжди була російська культура і жодного зв'язку з українською»[7].
27 липня 2022 року речник МЗС України Олег Ніколенко прокоментував поїздку Лябіб, зазначивши, що міністерство веде діалог із бельгійською стороною з цього питання дипломатичними каналами[8].
28 липня 2022 року, у День Української Державності, Лябіб написала листа міністру закордонних справ України Дмитрові Кулебі, у якому наголосила на тому, що Крим і Донбас належать Україні, однак жодним чином не згадала про свою минулорічну поїздку на півострів. Водночас вона висловила сподівання, що найближчим часом зможе відвідати Київ[9].
31 серпня 2022 року, за результатами зустрічі міністрів закордонних справ, Аджа Лябіб вибачилась за відвідування окупованого Криму супереч українському законодавству, особисто запевнила про свою підтримку та готовність Бельгії сприяти поверненню миру та відбудові України.[2]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Нагорода парламенту Французької спільноти Бельгії (2001)
- Почесна громадянка міста Льєж (2010)
- Брюсселька року (2013)
- African award (2019)[6]
Роботи[ред. | ред. код]
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Afghanistan. Le choix des femmes. Éditions Racine, Brüssel 2008, ISBN 978-2-87386-581-8; документальний фільм 2007 (52 хв.)
- Le cou et la tête. — документальний фільм про жіноче село Умоджа в Північній Кенії (26 хв.)
- Patience, patience, t'iras au paradis ! Фільм 2014
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Главою МЗС Бельгії стане колишня телеведуча та журналістка. www.eurointegration.com.ua. Європейська правда. 15 липня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ а б Глава МЗС Бельгії визнала, що порушила закон під час візиту в Крим, та попросила вибачення. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 31 серпня 2022.
- ↑ Dejace, Thibault (15 липня 2022). Qui est Hadja Lahbib, nouvelle ministre des Affaires étrangères?. www.moustique.be (Французькою) . Moustique. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ а б Hadja Lahbib - Réalisatrice, Journaliste - Rédactrice - sur Cinergie.be. Cinergie.be (Французькою) . Процитовано 25 липня 2022.
- ↑ Hadja Lahbib plonge dans ses nouvelles fonctions de ministre des Affaires étrangères. www.rtbf.be (Французькою) . RTBF. 18 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
- ↑ а б Hadja Lahbib, ministre des Affaires étrangères : "À cette proposition audacieuse, j’ai répondu par une audace". www.rtbf.be (Французькою) . RTBF. 15 липня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
- ↑ Нова глава МЗС Бельгії у 2021 році їздила в окупований Крим і відмовилася назвати його Україною. www.eurointegration.com.ua. Європейська правда. 20 липня 2022. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ В МЗС України прокоментували поїздку міністерки закордонних справ Бельгії до Криму в 2021 році. Лівий берег. 27 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ Глава МЗС Бельгії, що незаконно їздила до Криму, написала лист Кулебі. Європейська правда. 28 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
|
