Маргус Тсахкна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргус Тсахкна
Маргус Тсахкна
Маргус Тсахкна
Міністр закордонних справ Естонії
Нині на посаді
На посаді з 17 квітня 2023
Прем'єр-міністр Кая Каллас
Попередник Урмас Рейнсалу
Міністр оборони Естонії
23 листопада 2016 — 12 червня 2017
Прем'єр-міністр Юрі Ратас
Попередник Ґаннес Хансо[en]
Наступник Юрі Луїк
Міністр соціального захисту
9 квітня 2015 — 23 листопада 2016
Прем'єр-міністр Тааві Рийвас
Попередник Гельмен Кютт[en]
Наступник Кая Іва[en]
Лідер партії «Союз Вітчизни і Res Publica»
6 червня 2015 — 13 травня 2017
Попередник Урмас Рейнсалу
Наступник Хелір-Валдор Сідер[en]
Народився 13 квітня 1977(1977-04-13) (47 років)
Тарту, Естонська РСР, СРСР
Відомий як політик
Країна Естонія
Alma mater Тартуський університет і Торонтський університет
Політична партія Ісамаалійт (2006)[1], Вітчизни (2017)[1] і Естонія 200[1]
 Медіафайли у Вікісховищі

Маргус Тсахкна, Маргус Цахкна[2] (13 квітня 1977(1977-04-13), Тарту) — естонський державний діяч. Міністр закордонних справ Естонії з 17 квітня 2023 року. Один із лідерів ліберальної партії Естонія 200, колишній лідер консервативної партії Вітчизна. В різні роки обіймав посади міністра оборони та соціального захисту.

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Тсахкна народився в Тарту, Естонія. Після закінчення середньої школи в Тарту, вивчав теологію та право в Тартуському університеті з 1996 до 2002 рік. З 1999 до 2000 рік вивчав міжнародне право в Торонтському університеті[3].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Тсахкна представник нової, ліберальної партії Естонія 200, яка на цих виборах вперше пройшла у парламент. До вступу у цю політсилу він від початку політичної кар'єри був у партії Вітчизна, яку очолював з 2015 до 2017 рік, очолював міністерство оборони за уряду Юрі Ратаса та міністерство соцзахисту в другому уряді Тааві Рийваса.

Вже після початку політичної кар'єри, у 2009 році, Тсахкна брав участь у пісенному конкурсі на естонському телебаченні та виграв 2-ге місце.

У 2023 році, партія Естонія 200 сформувала уряд на чолі з Каєю Каллас. Тсахкна отримав посаду міністра закордонних справ[4].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Тсахкна одружений та має чотирьох дітей, володіє естонською, англійською та російською мовами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в реєстр юридичних осіб Естонії
  2. ↑ Міністр Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкна
  3. ↑ Margus Tsahkna Minister of Defence (PDF). kaitseministeerium.ee. Процитовано 26 червня 2017.
  4. ↑ Дмитро Кулеба провів зустріч з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкна
Європейський Союз Європейського Союзу (Жозеп Боррель)
Австрія Австрії (Александер Шалленберг) • Албанія Албанії (Ольта Джачка) • Андорра Андорри (Марія Убах Фонт) • Бельгія Бельгії (Аджа Лябіб) • Білорусь Білорусі (Сергій Алейник) • Болгарія Болгарії (Марія Габрієл) • Боснія і Герцеговина Боснії і Герцеговини (Ельмедин Конакович) • Ватикан Ватикану (Пол Річард Галлахер) • Велика Британія Великої Британії (Девід Кемерон) • Греція Греції (Георгос Герапетрітіс) • Данія Данії (Ларс Люкке Расмуссен) • Естонія Естонії (Маргус Тсахкна) • Ірландія Ірландії (Міхал Мартін) • Ісландія Ісландії (Тордіс Колбрун Рейкфьорд Гильфадоттір) • Іспанія Іспанії (Хосе Мануель Альбарес) • Італія Італії (Антоніо Таяні) • Латвія Латвії (Байба Браже) • Литва Литви (Ґабріелюс Ландсберґіс) • Ліхтенштейн Ліхтенштейну (Домінік Гаслер) • Люксембург Люксембургу (Жан Ассельборн) • Мальта Мальти (Єн Борґ) • Молдова Молдови (Ніку Попеску) • Монако Монако (Ізабель Берро) • Нідерланди Нідерландів (Вопке Гукстра) • Німеччина Німеччини (Анналена Бербок) • Норвегія Норвегії (Аннікен Гуйтфельдт) • Північна Македонія Північної Македонії (Буяр Османі) • Польща Польщі (Радослав Сікорський) • Португалія Португалії (Жуан Гомес Кравіньйо) • Росія Росії (Сергій Лавров) • Румунія Румунії (Лумініца Одобеску) • Сан-Марино Сан-Марино (Лука Беккарі) • Сербія Сербії (Івиця Дачич) • Словаччина Словаччини (Юрай Бланар) • Словенія Словенії (Таня Файон) • Угорщина Угорщини (Петер Сіярто) • Україна України (Дмитро Кулеба) • Фінляндія Фінляндії (Еліна Валтонен) • Франція Франції (Стефан Сежурне) • Хорватія Хорватії (Гордан Грлич Радман) • Чехія Чехії (Ян Ліпавський) • Чорногорія Чорногорії (Ранко Кривокапич) • Швейцарія Швейцарії (Ігнаціо Кассіс) • Швеція Швеції (Тобіас Більстрем)
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маргус_Тсахкна&oldid=41429299