Алеутські острови
Алеу́тські острови́ — велика група островів (110 великих і багато малих) вулканічного походження, витягнутих дугою впродовж 1 740 км у напрямі від Аляски до Камчатки, розташованих уздовж Алеутського жолобу. Острови гористі, голі, безлісні.
Загальна площа — 37 840 км², належать США (штат Аляска).
Відкриті Алеутські острови російськими мореплавцями (1741 рік), продані США урядом царської Росії 1867 разом з Аляскою.
Географія[ред.]
Архіпелаг на півдні омивається водами Тихого океану, а на півночі — Беринговим морем. На Алеутських островах багато діючих вулканів, часто відбуваються землетруси і підводні виверження.
Клімат[ред.]
Клімат Алеутських островів вологий, (до 1 600 мм опадів на рік), субарктичний, з сильними вітрами, снігопадами, туманами.
Рослинність лучна і тундрова, дерев нема.
Населення: 6 тис. алеути (унангани), основне заняття — рибальство і морський звіробійний промисел.
На Алеутських островах США збудували військово-морські і авіаційні бази.
Література[ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
