Алопатрія
Алопатрія — широко розповсюджений тип видоутворення, при якому види виникають з популяцій з ареалами, що не перекриваються. Будь-яка популяція (або група популяцій), ізольована географічно протягом тривалого часу, неминуче набуває специфічних особливостей, що пов'язані з генетичними змінами, головним чином з огляду на різні напрямки та інтенсивність природного добору. Так, на різних островах з групи Галапагоських виникли різні види в'юрків, пристосовані до харчування різними типами їжі: від повністю комахоїдних до зерноїдних. Тут територіальна ізоляція сприяла швидкому виникненню нових видів.
Якщо ізоляція між алопатричними групами повна, і виникле відхилення закріпилось генетично, то при зустрічі представники таких популяцій не можуть зхрещуватись, і, таким чином, обмінюватись генетичним матеріалом, що могло б знівелювати виниклі відмінності. В таких випадках алопатричні форми визнаються окремими нововиниклими видами. Наприклад, види мартинів, з'єднаних між собою ланцюгом підвидів, не зхрещуються в природі при спільному мешканні на Балтийському морі. Алопатрія притаманна групам з таксономічним рангом як вище, так і нижче виду. Між алопатрією та симпатрією існують переходи.
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Кэйн. Аллопатрия, Вид и его эволюция, пер. с англ., М., 1958;
- Завадский К. М., Вид и видообразование, Л., 1968;
- Майр Э., Зоологический вид и эволюция, пер. с англ., М., 1968.
