Алопатрія
Алопатрія — широко розповсюджений тип видоутворення, за якого види виникають з популяцій з ареалами, які не перекриваються.
Будь-яка популяція (чи група популяцій), ізольована географічно протягом тривалого часу, неминуче набуває специфічних рис, які пов'язані з генетичними змінами, головно з огляду на різні напрямки й інтенсивність природного добору. Так, на різних островах з групи Галапагоських виникли різні види в'юрків, пристосовані харчуватися різними типами їжі: від повністю комахоїдних до зерноїдних особин. Тут територіальна ізоляція сприяла швидкому виникненню нових видів.
Якщо ізоляція між алопатричними групами повна, і виникле відхилення закріпилось генетично, то при зустрічі представники таких популяцій не можуть зхрещуватись, і, таким чином, обмінюватись генетичним матеріалом, що могло б знівелювати виниклі відмінності. В таких випадках алопатричні форми визнаються окремими нововиниклими видами. Наприклад, види мартинів, з'єднаних між собою ланцюгом підвидів, не зхрещуються в природі при спільному мешканні на Балтийському морі.
Алопатрія притаманна групам з таксономічним рангом як вище, так і нижче виду.
Між алопатрією та симпатрією існують переходи.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Кэйн. Аллопатрия, Вид и его эволюция, пер. с англ., М., 1958;
- Завадский К. М., Вид и видообразование, Л., 1968;
- Майр Э., Зоологический вид и эволюция, пер. с англ., М., 1968.
|
||||||||||||||||||||
