Антропогенез

Антропогене́з (грец. ανθρωπος — людина, γενεσις — виникнення) — походження і розвиток усіх видів роду Люди (Homo), розглянуті в біологічному (біологічна еволюція людини), психічному і соціокультурному плані.

Антропогенез — розділ антропології, що висвітлює питання про місце людини серед організмів, час і місце її виникнення, про первісний суспільний розвиток людей, про фактори олюднення безпосередніх предків людини — двоногих мавп.

В основі уявлень про антропогенез лежить симіальна (від лат. simia — мавпа) гіпотеза походження людини від високорозвинених мавпоподібних предків третинного періоду, уперше докладно розроблена і аргументована Ч. Дарвіном (1871). Згодом було отримано багато нових палеонтологічних і етологічних (пов'язаних з вивченням поведінки приматів) даних, а також дані в області порівняльної біохімії, імунології, молекулярній біології і генетики, що підтвердили цю гіпотезу. Друга половина 20 століття в антропології ознаменувалася інформаційним вибухом у результаті різкого збільшення числа знахідок викопних попередників людини в Африці і Євразії. Починаючи з 1960-х років, в антропології широко впроваджуються нові, насамперед, радіовуглецеві методи датування кісткових залишків і геологічних порід, що їх містять, а також методи молекулярної біології, що дозволяють установити приблизний час розходження сучасних видів приматів і людини від загального предка і визначити ступінь прямої спорідненості сучасних і викопних форм за особливостями будови їхніх молекул (ДНК, білків …).Перші достовірні представники роду Homo з’явилися близько 2 млн років, за данними археології найдавніші скелети сучасної людини Н. sapiens мають вік біля 200 тис. років, аналіз генетиків дає наступні цифри по чоловічій лінії (Y-хромосоми) - 338 тис. р.,[1] по жіночій (мітохондральна ДНК) - 200 тис. р.[2] Найдавніші сліди трудової діяльності датуються 2,5-2,8 млн років (знаряддя з Ефіопії).

Порівняльна таблиця видів роду Homo

Види	Епоха (млн років назад)	Ареал	Середній зріст (м)	Маса тіла (кг)	Обсяг головного мозку (см³)	Викопні залишки	Дата відкриття/першої публікації
H. habilis	2,2 — 1,6	Африка	1,0 — 1,5	33 — 55	660	множество	1960/1964
H. erectus	2 — 0,03	Африка, Евразія (Ява, Китай, Кавказ)	1,8	60	850 (ранні підвиди) — 1100 (поздние подвиды)	множество	1891/1892
H. rudolfensis	1,9	Кения				1 череп	1972/1986
H. georgicus	1,8	Грузия			600	несколько	1999/2002
H. ergaster	1,9 — 1,4	Южная и Восточная Африка	1,9		700—850	множество	1975
H. antecessor	1,2 — 0,8	Испания	1,75	90	1000	2 стоянки	1997
H. cepranensis	0,9 — 0,8?	Италия			1000	1 черепная крышка	1994/2003
H. heidelbergensis	0,6 — 0,25	Европа, Африка, Китай	1,8	60	1100—1400	множество	1908
H. neanderthalensis	0,35 — 0,03	Европа, Западная Азия	1,6	55 — 70 (коренастые)	1200—1700	множество	(1829)/1864
H. rhodesiensis	0,3 — 0,12	Замбия			1300	очень мало	1921
H. sapiens sapiens	0,2 — до наст. вр.	повсеместно	1,4 — 1,9	50 — 100	1000—1850	ныне живущий	—/1758
H. sapiens idaltu	0,16 — 0,15	Эфиопия			1450	3 черепа	1997/2003
H. floresiensis	0,10 — 0,012	Индонезия	1	25	400	7 особей	2003/2004

Еволюція людини, діаграма видів

Хронологічна шкала в тисячах років Вік видів позначених * подано приблизно. - Вертикальні відрізки між видами роду Homo показують ймовірні розділення (гіпотеза "розщеплювача" ("splitter"), єдиного предка) 1) або Homo sapiens архаїчна стара - (2) або Homo sapiens архаїчна остання Джерела : [3] - [4] - [5]

Див. також

• Гомінідна тріада
• Люди
• Походження людини
• Людські зони акселерації

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Рогинский Я.Я. Проблемы антропогенеза.- М.,1969