Генетика популяцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Генетика популяцій абопопуляційна генетика — розділ генетики, який вивчає генетичну структуру природних популяцій, а також генетичні процеси, які в них відбуваються.

Вона має важливе значення для розвитку синтетичної теорії еволюції, оскільки ця теорія постулює, що популяція є лише одиницею еволюції, оскільки в ній відбуваються головні еволюційні процеси.

В більшості генетика популяцій досліджує панміктичні популяції, тобто популяції перехреснозаплідних організмів.

Історія[ред.ред. код]

Дослідження в галузі генетики популяцій розпочав російський вчений С. С. Четвериков у 1920-их роках. В Україні подібні дослідження проводив С. М. Гершензон із співробітниками.

Погляд на еволюцію[ред.ред. код]

Чорна морфа

З точки зору популяційної генетики, еволюція це зміна протягом поколінь частоти алелей у популяції, які входять до генофонду цієї популяції.[1] Популяція — це група особин одного виду, яка проживає на певній території, що має назву ареал. Наприклад, усі особини березового п'ядуна, що живуть в одному ізольованому лісі становлять популяцію. Один ген у цій популяції може мати кілька альтернативних форм (алелей), які забезпечують фенотипову різноманітність у цій популяції. Як приклад можна навести ген забарвлення крил у березового п'ядуна, що має два алелі: один з них кодує чорне забарвлення, інший — біле. Генофонд — це набір алелів певного гену у популяції. Частота алелю визначає ту частину генофонду, яку становить цей алель (наприклад, частка чорного алелю березового п'ядуна серед усіх алелів, які визначають забарвлення крил). Еволюція має місце коли частоти алелів у популяції змінюються. Наприклад, алель чорного забарвлення стає поширенішим.

Для розуміння механізмів, які забезпечують еволюцію популяції, корисно розглянути умови, що необхідні для відсутності еволюції популяції. Закон Гарді-Вайнберга стверджує, що частоти алелів у достатньо великій популяції залишаються незмінними за умови що єдині сили, які діють на популяцію — це випадкове пересортування алелів під час формування яйцеклітини або сперматозоїдів та випадкове поєднання алелей під час запліднення.[2] Така популяція перебуває у стані рівноваги Гарді-Вайнберга, вона не еволюціонує.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Stoltzfus A Mutationism and the dual causation of evolutionary change // Evol. Dev., 8 (2006) (3) С. 304–17. — DOI:10.1111/j.1525-142X.2006.00101.x. — PMID:16686641.
  2. O'Neil, Dennis (2008). «Hardy-Weinberg Equilibrium Model». The synthetic theory of evolution: An introduction to modern evolutionary concepts and theories. Behavioral Sciences Department, Palomar College. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2008-01-06. 
  3. Bright, Kerry (2006). «Causes of evolution». Teach Evolution and Make It Relevant. National Science Foundation. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2007-12-30.