Дарвінізм
Дарвінізм — відноситься до теорії біологічної еволюції Чарльза Дарвіна. Термін дарвінізм був заснований в квітні 1860 року Томасом Генрі Хакслі, коли в Вестмінстерському журналі Дарвіном було розміщено публікацію про походження видів.[1]
У 19 Столітті термін дарвінізм був загальним терміном для цілого ряду теорій і концепцій, з біології, філософії і соціальних наук.
Сенс терміну "дарвінізм" з плином часу змінювався і змінюється в залежності від контексту.
Зміст |
Вчення [ред.]
З точки зору дарвінізму, одним із основних факторів природного добору, який визначає пристосованість організмів, є спадкова мінливість. Це призводить до домінування осіб із вдалими мутаціями, як наслідок цього — до природного відбору, і, якщо зміни дуже виражені, до видоутворення. Модифікаційна мінливість залежить від генотипу. Такого ж погляду щодо модифікаційної мінливості дотримується синтетична теорія еволюції, яка була створена у XX ст. М. Воронцовим. Основою до природного добору ці дві теорії вважають саме генотип, який змінюється під дією мутацій, які є однією з форм спадкової мінливості. Зміни генотипу зумовлюють зміни норм реакції, оскільки саме генотип зумовлює її. Норма реакції зумовлює зміну фенотипу, і таким чином мутації проявляються у фенотипі, що зумовлює більшу його відповідність умовам навколишнього середовища у випадку доцільності мутацій.
Етапи природного добору за дарвінізмом [ред.]
- Спочатку з'являється особина з новими властивостями (що обумовлені мутаціями);
- Потім вона виявляється здатною або нездатною залишити нащадків;
- Якщо особина залишає нащадків, то зміни її генотипу закріплюються
Дарвінізм в Росії [ред.]
- 19 століття
Вчення Дарвіна в Російській імперії оголосили богохульним і в 1872 році в начальник Імператорського управління у справах друку і головний цензор Росії М. М. Лонгінов намагався заборонити видання праць Чарльза Дарвіна. Відомий поет граф О. К. Толстой висміяв його сатирічною поемою[2].
- 21 століття
У 2006-2007 роках Жовтневий суд міста Санкт-Петербург розглядав кримінальний позов 15-річної шкільниці Марії Шрайбер та її батька Кирила Шрайбера проти міністерства освіти РФ за «порушення прав людини шляхом нав'язування теорії Дарвіна в загальноосвітніх школах». Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II в інтерв'ю від 29 січня 2007 заявив про «неприпустимість нав'язування школярам теорії походження людини від мавпи»[3].
Голова Ради старійшин мусульман Свердловської області Раїс Нуріманов заявив: «Зараз все більше і більше людей розуміють, що еволюційна теорія Дарвіна - чиста утопія. Це дурість, що людина походить від мавпи»[4].
В квітні 2006 ВЦИОМ провів опитування про взаємини церкви і суспільства. За часткове або повне вилучення теорії Дарвіна з підручників виступали 20% опитаних. На питання, яка з теорій їх найбільше влаштовує, голоси респондентів розподілилися таким чином: божественна 24%, еволюційна 24%, від космічних прибульців 5%, решта взагалі вагалися відповісти[5].
Виноски [ред.]
- ↑ Т. Гекслі, Дарвін про походження видів у Westminster Review. Band 17, April 1860, стор 541-570 онлайн
- ↑ Послання М. М. Лонгінову про дарвінізм
- ↑ РИА-Новости - Алексий II: недопустимо навязывать школьникам дарвиновскую теорию
- ↑ Петербургскую школьницу-противницу теории Дарвина поддержали уральские мусульмане — Новости Санкт-Петербурга — Фонтанка.Ру
- ↑ Время Новостей: Происхождение выводов
Література [ред.]
- Тимирязев К. А., Краткий очерк теории Дарвина, 2 изд., М., 1941;
- Дарвин Ч., Происхождение видов путем естественного отбора. Соч., т. 3, М. — Л., 1939;
- Парамонов А. А., Курс дарвинизма, М., 1945;
- Симпеон Д. Г., Темпы и формы эволюции, пер. с англ., М., 1948;
- Сковрон С., Развитие теории эволюции, пер. с польск., Варшава, 1965;
- История эволюционных учений в биологии, М. — Л., 1966;
- Современные проблемы эволюционной теории, Л., 1967:
- Правдин Ф. Н., Дарвинизм, М., 1968;
- Тимофеев-Ресовский Н. В., Воронцов Н. Н., Яблоков А. В., Краткий очерк теории эволюции, М., 1969;
- Шмальгаузен И. И., Проблемы дарвинизма, Л., 1969.
|
||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||
