Альфа (літера)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 Альфа (літера) |
|||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вимова | |||||||||||||||||||||||
| давня | [a] | ||||||||||||||||||||||
| сучасна | [a] | ||||||||||||||||||||||
| Схожі | |||||||||||||||||||||||
| латиниця | A | ||||||||||||||||||||||
| кирилиця | А | ||||||||||||||||||||||
| гебрейська | א | ||||||||||||||||||||||
| арабська | ا | ||||||||||||||||||||||
| Транскрипція | |||||||||||||||||||||||
| Із давньої | a | ||||||||||||||||||||||
| Із сучасної | a | ||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||
А — Альфа (велика Α, мала α; грец. ἄλφα) — перша буква грецького алфавіту, як Омега є його останньою літерою.
Використання [ред.]
Буква використовується для позначення зірки у складі сузір'я, термодинамічних фаз, альфа-частинок, спектральних ліній, сталої тонкої структури, коефіцієнта теплового розширення, кутів різної природи тощо.
В релігії [ред.]
Ці букви присутні в книзі Об'явлення Івана Богослова 1:8,11; 21:6; 22:13, і представлені в порядку Альфа і Омега відповідно (винятково Об. 1:11). Вони значать перше і останне. (Геб. 12:2; Іс. 41:4; 44:6; Об. 1:11,17; 2:8). Відповідно до символів ранньої християнської церкви ці дві літери часто об'єднані із хрестом або з монограмою Христа, щоб позначити Його божествінність.
Джерела [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Біблійний словник Істона
|
|
|---|
| Α α • Β β • Γ γ • Δ δ • Ε ε • Ϝ ϝ • Ϛ ϛ • Ζ ζ • Η η • Ͱ ͱ • Θ θ • Ι ι • Κ κ • Λ λ • Μ μ • Ν ν |
| Ξ ξ • Ο ο • Π π • Ϻ ϻ • Ϸ ϸ • Ϙ ϙ • Ρ ρ • Σ σ • Τ τ • Υ υ • Φ φ • Χ χ • Ψ ψ • Ω ω • Ϡ ϡ |
