Прекрасний новий світ
Прекрасний новий світ (англ. Brave new world) — роман-антиутопія (утопія) англійського письменника Олдоса Хакслі (англ. Aldous Huxley).
Роман побачив світ у 1932 році, а дія його відбувається в 632 році Фордівської Ери (тобто після винаходу конвеєра). Автор, онук видатного біолога Томаса Генрі Хакслі, побудував світ свого роману, вклавши в нього своє ставлення до сучасного йому американського суспільства, заснованого на принципах доцільності і надмірного споживання.
Суспільство року 632-го гармонійне, щасливе, гуманне й засноване на досягненнях науки й техніки. Людей вирощують у пробірках, ретельно відбираючи генетичний матеріал для створення як працівників полів і заводів, так і керівників держави. Шляхом генетики та виховання у людей формують повне сприйняття призначеного для них статусу в суспільстві. В суспільстві панує абсолютна сексуальна свобода — кожен належить всім однаково, от лише народжувати дітей не можна, але нікому таке й на думку б не спало. Сім'ї, звісно, немає, тож немає дурних сімейних свар.
Отже маємо штучно створену гармонію для людини та суспільства. За наявності хоча б мінімального дискомфорту особа мусить прийняти сому — наркотик щастя без побічних ефектів на ранок. Є щастя та немає свободи, свободи вибору, свободи думки.
І ось у цей прекрасний новий світ потрапляє дикун…
Назва роману [ред.]
Роман друкувався в українському перекладі у журналі "Всесвіт" у 1994 році під назвою "Прекрасний новий світ".
Назву роману дуже важко перекласти, зберігаючи багатозначність англійського слова brave - сміливий, чудовий, славний, дивовижний тощо. Сама ж назва взята із Шекспірівської "Бурі", в якій Міранда, яка раніше із усіх людей бачила лише потворного Калібана, виголошує
- O wonder!
- How many goodly creatures are there here!
- How beautious mankind is!
- O brave new world
- That has such people in't!
- О диво!
- Які вродливі я створіння бачу!
- Яке прекрасне це поріддя людське!
- Який чудесний світ новий оцей,
- Де отакі є люди![1]
Див. також [ред.]
- Трансгуманізм
- Держава (Платон)
- Роман-антиутопія «1984» (Дж. Орвелл)
- Роман-антиутопія «Ми» (Є. Замятін)
- «Полудень, XXII століття» (Стругацькі)
Примітки [ред.]
- ↑ Переклад Миколи Бажана
