Грецька абетка

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дігамма	Ϛ ϛ — стігма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϸ ϸ — шо	Ϙ(Ϟ) — коппа
Ϡ(Ͳ) — сампі

Гре́цька абе́тка (грец. Ελληνικό αλφάβητο) — абетка, що використовується в грецькій мові для письма з 9 століття до н. е. Найперша абетка у вузькому сенсі, на її основі створено латинську та кириличну абетки.

Зміст

1 Історія
- 1.1 Вплив і сучасне значення
2 Літери
- 2.1 Порівняння
3 Застарілі літери
- 3.1 Порівняння
4 Грецька абетка в Unicode
- 4.1 Розширена грецька абетка (політонічна)
- 4.2 Діакритичні знаки
5 Див. також
6 Примітки
7 Посилання

Історія[ред.]

Перші відомі нам записи давньою грецькою мовою (в часи мікенської культури, 15-12 ст. до н. е.) зроблено складовим лінійним письмом Б. Лінійне письмо Б постало з лінійного письма А, що слугувало для записів неіндоєвропейською мінойською мовою. Мінойський силабарій був погано пристосованим до запису текстів грецькою мовою. Після падіння мікенської цивілізації це письмо було забуте. Нові записи грецькою мовою з'явилися вже по закінченню темних століть і це були записи абетковим письмом.

Грецька абетка на чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін

Грецька абетка виникла у 8 столітті до н. е. як подальший розвиток фінікійської абетки. Фінікійський алфавіт являв собою консонантне письмо, тобто складався тільки з приголосних звуків. Така будова алфавіту менш придатна для грецької, ніж для семітських мов, тому декілька фінікійських приголосних були пристосовані для позначення голосних звуків. Таким чином, грецький алфавіт — перший у світі консонантно-вокальний алфавіт.

В епоху класичного розквіту грецька абетка існувала в полісах Еллади в більш ніж 20 варіантах, які відрізнялись передачею на письмі кількох символів. За географічним критерієм варіанти грецької абетки поділяють на 3 гілки:

архаїчні алфавіти дорійських островів Егейського моря (Фера, Мелос, Крит);
східна зона (поліси Малої Азії, Аттика, Арголіда, Коринф);
західна зона (Лаконіка, Аркадія, Беотія, Фессалія, грецькі колонії в Італії).

Подальшого розвитку набули тільки два різновиди: східно-грецьке та західно-грецьке письмо. Східно-грецьке письмо пізніше розвинулося в класичне давньогрецьке і візантійське письмо, воно стало основою коптського, готського, вірменського, грузинського письма та слов'янської кирилиці. Західно-грецьке письмо стало основою для етруської, відтак латинської абетки та рунічного німецького письма.

На сьогодні грецька абетка складається із 25 літер. У грецькій абетці використовуються діакритичні знаки. Зокрема умлаут «¨» використовується для того, аби розрізняти дифтонги «οι», який вимовляється як «і», та «οϊ», який вимовляється як «оі», а також дифтонги «αι» та «αϊ», що вимовляються відповідно як «е» та «аі».

Вплив і сучасне значення[ред.]

Грецька абетка послужила базою, на якій розвинулося безліч алфавітів, що поширилися в Європі і на Близькому Сході, і використовуються в системах писемності більшості країн світу, в тому числі латинський алфавіт і кирилиця. Первісна кирилиця була по суті грецьким алфавітом з декількома додатковими літерами, тому у старослов'янській мові слова грецького походження писалися так само, як і в грецькій.

Крім використання для запису мови, букви грецького алфавіту використовуються як міжнародні символи в математиці та інших науках, для найменування елементарних частинок, зірок та інших об'єктів.

Літери[ред.]

Грецька абетка — вимова звуків носієм грецької мови

При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

Α α Альфа	Β β Бета	Γ γ Гамма	Δ δ Дельта	Ε ε Епсилон	Ζ ζ Дзета
Η η Ета	Θ θ Тета	Ι ι Йота	Κ κ Каппа	Λ λ Лямбда	Μ μ Мю
Ν ν Ню	Ξ ξ Ксі	Ο ο Омікрон	Π π Пі	Ρ ρ Ро	Σ ς/σ Сигма
Τ τ Тау	Υ υ Іпсилон	Φ φ Фі	Χ χ Хі	Ψ ψ Псі	Ω ω Омега

Порівняння[ред.]

Наведена нижче таблиця представляє літери сучасної грецької абетки із прототипами у фінікійській абетці, відповідниками у латиниці (вимова транскрипції відповідає вимогам Міжнародного фонетичного алфавіту). Крім того подано відповідні значення літер у системі грецьких чисел.

Літера	Назва				Вимова		Фінікій- ський прообраз	Латинська транслітерація		Чисель- не зна- чення
Літера	давньо- грецька	візан- тійська	сучасна грецька	українська	давньо- грецька	сучасна грецька	Фінікій- ський прообраз	давньо- грецька	сучасна грецька	Чисель- не зна- чення
Α α	ἄλφα		άλφα	альфа	[a] [aː]	[a]	алеф	a		1
Β β	βῆτα		βήτα	бета (віта)	[b]	[v]	бет	b	v	2
Γ γ	γάμμα		γάμμα γάμα	гамма	[g]	[ɣ], [ʝ]	гімел	g	gh, g, j	3
Δ δ	δέλτα		δέλτα	дельта	[d]	[ð]	далет	d	d, dh	4
Ε ε	εἶ	ἒ ψιλόν	έψιλον	епсилон	[e]		хе	e		5
Ζ ζ	ζῆτα		ζήτα	дзета (зита)	[dz], пізніше [zː]	[z]	заін	z		7
Η η	ἦτα		ήτα	ета (іта)	[ɛː]	[i]	хет	e, ē	i	8
Θ θ	θῆτα		θήτα	тета (фіта)	[tʰ]	[θ]	тет	th		9
Ι ι	ἰῶτα		ιώτα γιώτα	йота	[i] [iː]	[i], [j]	йод	i		10
Κ κ	κάππα		κάππα κάπα	каппа	[k]	[k], [c]	каф	k		20
Λ λ	λάβδα	λάμβδα	λάμδα λάμβδα	лямбда (лямда)	[l]		ламед	l		30
Μ μ	μῦ		μι μυ	мю (мі)	[m]		мем	m		40
Ν ν	νῦ		νι νυ	ню (ні)	[n]		нун	n		50
Ξ ξ	ξεῖ	ξῖ	ξι	ксі	[ks]		самех	x	x, ks	60
Ο ο	οὖ	ὂ μικρόν	όμικρον	омікрон	[o]		аін	o		70
Π π	πεῖ	πῖ	πι	пі	[p]		пе	p		80
Ρ ρ	ῥῶ		ρω	ро	[r], [r̥]	[r]	реш	r (ῥ: rh)	r	100
Σ σ ς	σῖγμα		σίγμα	сігма	[s]		шин	s		200
Τ τ	ταῦ		ταυ	тау (таф)	[t]		тав	t		300
Υ υ	ὖ	ὖ ψιλόν	ύψιλον	іпсилон	[y], [yː] (раніше [u], [uː])	[i]	вав	u, y	y, v, f	400
Φ φ	φεῖ	φῖ	φι	фі	[pʰ]	[f]	походження невстановлене	ph	f	500
Χ χ	χεῖ	χῖ	χι	хі	[kʰ]	[x], [ç]		ch	ch, kh	600
Ψ ψ	ψεῖ	ψῖ	ψι	псі	[ps]			ps		700
Ω ω	ὦ	ὦ μέγα	ωμέγα	омега	[ɔː]	[o]	—	o, ō	o	800

Застарілі літери[ред.]

Наведені нижче літери не входять у класичну грецьку абетку, проте три з них (дігамма, коппа, сампі) застосовувалися в системі грецьких чисел, а дві (коппа і сампі) застосовуються й нині (дігамму у візантійську добу заміняла стігма).

Ϝ ϝ дігамма	Ϛ ϛ стігма	Ͱ ͱ хета
Ϻ ϻ сан	Ϸ ϸ шо	Ϙ(Ϟ) коппа	Ϡ(Ͳ) сампі

Порівняння[ред.]

У деяких архаїчних грецьких діалектах всі літери, нині віднесені до застарілих, мали звукове значення і вживалися у запису слів.

Літера	Фінікій- ський прообраз	Назва			Латинська транслітерація	Вимова	Чисельне значення
Літера	Фінікій- ський прообраз	українська	архаїчна	класична	Латинська транслітерація	Вимова	Чисельне значення
* варіант — Ϝ ϝ	вав	дігамма, памфілійська дігамма	ϝαῦ	δίγαμμα	w	[w]	6
*		хета	ͱήτα	ἧτα	h	[h]	–
	цаде	сан	ϻάν	σάν	s	[s]	–
	коф	коппа	ϙόππα	κόππα	q	[k]	90
	цаде	сампі	–	σαμπῖ	ss	[ts], [sː], [ks],	900

Літера	Фінікій- ський прообраз	Назва			Латинська транслітерація	Вимова	Чисельне значення
Літера	Фінікій- ський прообраз	українська	архаїчна	класична	Латинська транслітерація	Вимова	Чисельне значення
	цаде	шо	–	–	š	[ʃ]	–