Амфотерність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амфоте́рність — здатність сполук проявляти кислотні й основні властивості. Амфотерними сполуками (їх ще називають амфолітами) є вода, амінокислоти, гідроксиди алюмінію, цинку, хрому тощо. При дисоціації амфотерні сполуки дають іони Н+ і ОН-. Амфотерність багатьох сполук використовується в хімічному аналізі для розділення елементів.
Зміст |
[ред.] Амфотерні гідроксиди
Амфотерні гідроксиди — речовини, до складу яких входить аніон ОН- (гідроксид), і які при взаємодії з кислотами поводять себе як основи, а при взаємодії з основами — як кислоти. Тому їх формули в реакціях з кислотами слід записувати за типом основ, а в реакціях з основами — за типом кислот. До амфотерних відносять гідроксиди амфотерних оксидів: Zn(OH)2, Sn(OH)2, Pb(OH)2, Al(OH)3, Sn(OH)4, Pb(OH)4 і ін.
Наприклад:
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
[ред.] Джерела
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- М. Л. Глiнка Загальна хiмiя (Підручник) 2-ге вид., перероб. і доп.. — С. 608. — Київ : «Вища школа», 1982.
