Амфотерність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Амфоте́рність — здатність сполук проявляти кислотні й основні властивості. Амфотерними сполуками (їх ще називають амфолітами) є вода, амінокислоти, гідроксиди алюмінію, цинку, хрому тощо. При дисоціації амфотерні сполуки дають іони Н+ і ОН. Амфотерність багатьох сполук використовується в хімічному аналізі для розділення елементів.

Амфотерні гідроксиди[ред.ред. код]

Амфотерні гідроксиди — речовини, до складу яких входить аніон ОН (гідроксид), і які при взаємодії з кислотами поводять себе як основи, а при взаємодії з основами — як кислоти. Тому їх формули в реакціях з кислотами слід записувати за типом основ, а в реакціях з основами — за типом кислот. До амфотерних відносять гідроксиди амфотерних оксидів: Zn(OH)2, Sn(OH)2, Pb(OH)2, Al(OH)3, Sn(OH)4, Pb(OH)4 і ін.Амфотерні гідроксиди,на відміну від типових,взаємодіють не лише з кислотами,а й з лугами,утворюючи солі.

Наприклад:

  • Zn(OH)2[1] + H2SO4 = ZnSO4 + 2H2O
  • H2ZnO2[1] + 2NaOH = Na2ZnO2 + 2H2O

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Zn(OH)2 та H2ZnO2 — одна і та ж сама речовина.

Джерела[ред.ред. код]

Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.