Луг (хімія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Луги́ — розчинні у воді сильні, а іноді слабкі основи, які дисоціюючи в розчині створюють велику концентрацію іонів OH-. До них зазвичай відносять гідроксиди лужних і лужноземельних металів. Луги — безбарвні кристалічні речовини.

Гідроксиди лужних металів — їдкі луги — добре розчинні у воді (гірше — LiOH), гідроксиди лужноземельних металів — гірше. Сила основ і їх розчинність у воді в кожній групі періодичної системи зростають зверху вниз з збільшенням радіуса катіона. Їдкі луги розчинні також в етанолі і метанолі. Їдкі луги (за винятком LiOH) термічно стійкі до температури вище 1000 °С, гідроксиди лужноземельних металів і гідроксид літію розкладаються при нижчих температурах.

Луги жадібно поглинають з повітря воду, СО2, SO2, H2S і NO2. При доступі повітря, вони завжди будуть містити кристалізаційну воду, домішки карбонату, сульфату, сульфіду, нітрату і нітриту. Для обезводнення луги нагрівають в атмосфері, вільній від СО2, від домішок карбонату в їдких лугах позбуваються перекристалізацією з етанолу. Водні розчини їдких лугів руйнують скло, розплави — фарфор і платину. Плавлять їдкі луги в посудинах з срібла, нікелю або заліза, зберігають в поліетиленових посудинах.

Їдкі луги отримують електролізом хлоридів лужних металів, реакціями обміну між солями лужних металів і гідроксидами лужноземельних металів; інші луги отримують дією води на оксиди лужноземельних металів. Луги визначають за допомогою кислотно-основних індикаторів.

Тверді луги і їхні концентровані розчини руйнують живі тканини, особливо небезпечним є потрапляння частинок твердого лугу в очі.

До лугів деколи відносять також солі сильних основ і слабких кислот, водні розчини яких мають лужну реакцію внаслідок гідролізу, наприклад гідросульфіди NaSH і KSH, карбонати Na2СО3, а також TlOH, аміачну воду.

Класифікація[ред.ред. код]

В залежності від кількості гідроксильних груп ОН луги діляться на однокислотні NaOH і багатокислотні Са(ОН)2.

Найбільше значення серед лугів мають їдкий калій КОН і їдкий натрій NaOH.

Їдкий калій — сильний луг, їдкий, мильний на дотик. Одержують його електролізом водного розчину KCl, а випускають у вигляді твердої речовини (марок А і Б) або рідини (марок В і Г) з вмістом їдких лугів в перерахунку на КОН відповідно 95, 93, 52 і 50 %. Використовується для виготовлення електролітів лужних акумуляторів, виробництва рідкого мила та ін.

Твердий калій — біла кристалічна речовина, яка володіє великою гігроскопічністю, легко розчинна у воді і спирті. Діє руйнівним чином на тваринні і рослинні тканини, роз'їдає скло і фарфор особливо при нагріванні, негорюча, вибухонебезпечна.

Їдкий натрій (каустична сода) — сильний луг, який одержується хімічним способом або електролізом водного розчину кухонної солі (електрохімічний метод). Виготовляється рідкий і твердий, технічний і реактивний, першого та другого сортів.

Твердий NaOH — біла непрозора, досить гігроскопічна маса або луска.

Агрегатний стан і метод одержання їдкого натрія відбивається в його маркуванні. Наприклад, ТХ — твердий хімічний, ТР — твердий ртутний, РР — розчин ртутний, РД — розчин діафрагмний.

Використовується у виробництві штучних волокон, корда, як обмивочний знежирюючий засіб та ін.

Рідкі луги перевозять і зберігають в залізничних цистернах, контейнерах, сталевих або поліетиленових бочках, тверді — в барабанах із чорної кровельної сталі або в поліетиленових мішках, які вкладені в 3-4-шарні паперові мішки або в металеві барабани.

Джерела[ред.ред. код]

  • Н. С. Зефіров (ред.) Химическая энциклопедия. — Научное издательство, 1999. — Т. 5. — С. 402. — ISBN 5-85270-310-9
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0