Антикоагулянти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антикоагуля́нти (грец. αντι — проти та лат. coagulatio — зсідання) — речовини, що перешкоджають зсіданню крові або уповільнюють його.

Розрізняють фізіологічні, лікувальні та ін. А. Система фізіологічних А.— антитромбін, гепарин та ін.—перешкоджає зсіданню крові в організмі.

Лікувальні антикоагулянти застосовуються для запобігання утворенню тромбів при різних хворобливих станах. Як лікувальні А. використовуються гепарин і синтетичні сполуки — похідні оксикумарину (дикумарин, маркумар) та ін. Для запобігання зсіданню крові поза організмом (при консервуванні донорської крові) застосовують здебільшого солі лимонної та щавлевої кислот.

Перешкоджають зсіданню крові також гірудин, що виділяється слинними залозами медичної п'явки, отрута ос, отрута деяких змій та ряд лікарських речовин.

Література[ред.ред. код]