Слинні залози

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1-Привушна слинна залоза, 2-Підщелепна слинна залоза, 3-Підязична слинна залоза
Привушна слинна залоза

Сли́нні за́лози — це травні залози, протоки, які відкриваються у ротову порожнину. Вони секретують травний сікслину. Розрізняють малі та великі слинні залози.

Загальні функції[ред.ред. код]

Слиновиділення називають салівацією. Функції слинних залоз:

  • Екзокринна — секреція білкових і слизових компонентів слини;
  • Ендокринна — секреція гормоноподібних речовин;
  • Фільтраційна — фільтрація рідинних компонентів плазми крові з капілярів до складу слини;
  • Екскреторна — виділення кінцевих продуктів метаболізму.

Слинні залози у людини[ред.ред. код]

Будова слинних залоз[ред.ред. код]

У людини є три пари крупних слинних залоз: привушні — крупнодольчасті, альвеолярного типу, виділяють серозний (рідкий) секрет, вивідна протока відкривається на рівні другого верхнього кутнього зуба; підщелепні — альвеолярно-трубчастої будови, виділяють серозний секрет, вивідна протока відкривається на дні ротової порожнини в основі вуздечки язика; під'язикові — дифузно розсіяні під слизовою дна рота, виділяють мукозний (багатші на муцин) секрет, протоки відкриваються спільно з протокою підщелепної залози (головна) і дифузно в різних ділянках слизової рота. Крім крупних, поверхня слизової рота всіяна великою кількістю дрібних залоз, які постійно її зволожують.

Хвороби слинних залоз[ред.ред. код]

Поширеною хворобою слинних залоз є запалення; викликається вірусною або бактеріальною інфекцією[1]. Симптоми:

  • Сухість у роті;
  • Утруднене відкривання рота;
  • Підвищення температури тіла;
  • Почервоніння, набряк на стороні поразки;
  • Порушення смаку, неприємний присмак у роті;
  • Больові відчуття під час пережовування їжі.

Більшість запальних захворювань слинних залоз проходить самостійно, але можливе виникнення ускладнень.

Див. також[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К.: Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.

Примітки[ред.ред. код]