Анчисхаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Базиліка Анчисхаті, східний фасад, сучасний вигляд
Базиліка Анчисхаті, вид церкви з заходу в 1890 році

Анчисхаті (груз. ანჩისხატი) — церква Різдва Діви Марії, найстаріша зі збережених до наших днів церкв у Тбілісі. Вона належить Грузинській православній церкві і датується VI століттям.

Історія[ред.ред. код]

Згідно зі старовинними грузинськими літописами, церква побудована царем Іберії Дачі Уджармелі (приблизно в 522–534 рр.), який зробив Тбілісі своєю столицею. Спочатку присвячена Різдву Діви Марії, церква отримала другу назву — Анчисхаті (тобто, Анчийська ікона) в 1675 р., на честь перенесеної з Анчийського кафедрального собору (Тао-Кларджеті) ікони Спасителя. Таким чином намагалися уберегти від османського вторгнення старовинну і цінну ікону, для якої златоковаль Бека Опізарі зробив в XII столітті срібний із золотими вставками оклад. Ікона зберігалася у церкві святої Марії протягом багатьох століть, нині вона знаходиться в Золотому фонді Державного музею мистецтв Грузії.

Церква руйнувалася і відновлювалася кілька разів з XV по XVII століття через війни Грузії з персами та турками. Цегляна дзвіниця поруч з Анчисхаті була побудована католікосом Доменті в 1675 р. Планування церкви було суттєво змінене в 1870-х, коли було додано склепіння. За радянських часів, церква була перероблена на музей виробів кустарного промислу, потім у ній містилася художня майстерня. З 1958 по 1964 рр. були проведені реставраційні роботи (під керівництвом архітектора Р. Гвердцителі), які повернули церкві вигляд XVII століття. В 1989 р. церква знову стала діючою. Хор співчих храму Анчисхаті відомий яскравим виконанням найдавніших грузинських церковних співів.

Архітектура[ред.ред. код]

Анчисхаті — тринефна базиліка з апсидами у формі підкови, що вказує на стародавність конструкції. Спочатку вона була побудована з блоків жовтого туфу, під час реставрації 1958–1964 рр. використовувалася цегла. Будівля має виходи на три сторони, але в наші дні використовується тільки західний вихід. Усі ікони датуються XIX століттям, крім запрестольного образа, створеного за наказом католікоса Ніколоза VI (Амілахварі) в 1683 р.

Література[ред.ред. код]

  • Абашидзе И. / Ред. — Грузинская Энциклопедия. — Тбилиси, 1985. — Vol. IX. — Грузия.
  • Амиранашвили Ш. История грузинского искусства. Khelovneba, Тбилиси, Грузия, 1961.
  • Rosen, Roger. Georgia: A Sovereign Country of the Caucasus. Odyssey Publications: Hong Kong, 1999. ISBN 962-217-748-4

Посилання[ред.ред. код]