Нава (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Неф)
Перейти до: навігація, пошук
Нава романської церкви Сен-Савен-сюр-Гартамп зального типу, перекритий склепінням

На́ва, також неф (фр. nef, від лат. navis — корабель) — поздовжня або поперечна частина простору монументальної споруди, що розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колонадою або аркадою.

Цей термін найчастіше застосовується щодо палаців, різноманітних будинків культури, підземних споруд (зокрема, метрополітену), церков, вокзалів (особливо найперших) та на великих станціях тощо. Образно на неф кажуть також "корабель".

Різновиди нав[ред.ред. код]

Шаблон:Доповнити

Елемент транспортної архітектури[ред.ред. код]

Нави існують на багатьох станціях метрополітенів, між кріпленнями конкорсів приміських вокзалів, в підземних електродепо України та світу.

Поширені на старих станціях та на великих залізничних станціях та станціях метрополітену, де потрібен розподіл потоків пасажирів до поїздів та електропоїздів різних напрямків і терміналів.

Нави у громадських спорудах та будинках культури[ред.ред. код]

Шаблон:Доповнити

Елемент церковної архітектури[ред.ред. код]

Подібно до метрополітену, будують так і християнські церковні приміщення. Убазилікальному храмі середня нава, яка значно ширша і вища за бокові, називається головною. Поділ інтер'єру на нави рядами опор виник у давньогрецьких храмах. У давньоримській архітектурі з ряду паралельних нефів утворювалися інтер'єри громадських будівель - базилік. У 4-му сторіччі тип базиліки був запозичений для християнських храмів, і нава стала розповсюдженим елементом християнської архітектури. На нави поділяється як внутрішній простір середньовічних католицьких храмів-базилік Західної Європи, так і інтер'єри багатьох хрестово-банних храмів, більш притаманних архітектурі християнських країн східного обряду, зокрема, Візантії.


Література[ред.ред. код]