Апроксимація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Апроксима́ція (лат. approximare — наближати) — наближене вираження одних математичних об'єктів іншими, простішими, наприклад, кривих ліній — ламаними, ірраціональних чисел — раціональними, неперервних функцій — многочленами.

Апроксимації присвячені окремі розділи сучасної математики, наприклад, діофантові наближення — апроксимація ірраціональних чисел раціональними, наближення та інтерполяція функцій — апроксимація неперервних функцій алгебраїчними і тригонометричними многочленами.

Апроксимація у переносному значенні[ред.ред. код]

У переносному значенні вживається у філософії та правознавстві:

  • у філософії як метод наближення, демонстрація приблизного, неостаточного характеру. Наприклад, у цьому сенсі поняття «апроксимації» активно використовувася Сьореном К'єркеґором (1813—1855) в «Заключному ненауковому післяслові…»;
  • у правознавстві як метод наближення одних правових систем до інших. Наприклад, Міністерство екології та природних ресурсів України у серпні 2014 року презентувало Національну стратегію апроксімації законодавства до права Євросоюзу - у сфері охорони довкілля.

Джерела інформації[ред.ред. код]