Многочлен
В математиці, многочленом чи поліномом або багаточленом однієї змінної називається вираз вигляду
де
є сталими коефіцієнтами (константами), а
— змінна.
Наприклад,
та
є многочленами, але
та
не є многочленами.
Многочленом від декількох змінних називається скінченна сума, в якій кожен з доданків є добутком скінченного числа цілих ступенів змінних та константи:
Многочлени є одним з найважливіших класів елементарних функцій.
Зміст |
Пов'язані терміни[ред.]
В многочлені
доданки
називаються його членами. Якщо
, то
називається старшим членом, а його степінь
степенем многочлена. Степінь многочлена
позначається
. Член нульового степеня
називається вільним членом.
Ще є нульовий многочлен
(інколи пишуть
, щоб підкреслити, що це не рівняння, а тотожність), який не має жодного члена, тому визначення степеня многочлена до нього застосувати не можна. Для зручності вважають, що степінь нульового многочлена дорівнює мінус нескінченності,
.
Многочлен нульового степеня називається константою, першого степеня - лінійним, другого степеня - квадратичним, третього степеня - кубічним. Многочлени степеня більше нуля ми будемо називати неконстантними або нетривіальними.
Многочлен з одним членом називається одночленом, з двома членами - двочленом, з трьома - тричленом.
Наприклад,
- кубічний тричлен з членами
,
і
, причому
- це старший член, а
- вільний член.
Операції над многочленами[ред.]
- Сума многочленів є многочленом. Степінь суми многочленів менше або дорівнює максимуму степенів доданків.
- Добуток многочленів є многочленом. Степінь добутку многочленів дорівнює сумі степенів співмножників.
- Многочлени можна ділити з остачею: якщо
- ненульовий многочлен, то будь-який многочлен
можна представити у вигляді
де
і
- многочлени, причому
.
Корінь многочлена[ред.]
- Докладніше у статті Корінь многочлена
Многочлен можна розглядати як функцію від змінної
. Число
називається коренем многочлена
, якщо воно є коренем відповідної функції, тобто якщо
. Це рівносильно умові "Многочлен
ділиться на двочлен
без остачі" (див. теорему Безу). Якщо
ділиться на
без остачі, то корінь
називається кратним; якщо не ділиться, то простим. Кратністю кореня називається найбільше число
, для якого
ділиться на
без остачі (таким чином, прості корені - це корені кратності 1).
Розкладання многочлена на нескоротні множники[ред.]
Якщо неконстантний многочлен
можна представити у вигляді
, де
і
- многочлени степеня не нижче першого, то кажуть, що
розкладено на нетривіальні множники
,
. Якщо ж такого представлення не існує, многочлен називають нескоротним. Зрозуміло, що оскільки
,
і
,
то
і
.
Якщо якийсь з множників
,
можна розкласти на нетривіальні множники, то ми продовжимо процес розкладання допоки це можливо. Оскільки на кожному кроці степінь множників зменшується, цей процес є скінченним. Отже в результаті ми отримаємо представлення
у вигляді
де многочлени
є нескоротними. Таке представлення однозначно, з точністю до перестановки множників.
Основна теорема алгебри[ред.]
- Докладніше у статті Основна теорема алгебри
Комплексний многочлен степеня
має рівно
комплексних коренів, з урахуванням кратності.
Інакше кажучи, його можна розкласти на
лінійних множників:
Таким чином, серед многочленів с комплексними коефіцієнтами нескоротними є лише лінійні многочлени.
Див. також[ред.]
Література[ред.]
- БСЭ
- ван дер Варден Б.Л. (1975). Алгебра. Москва: Наука. с. 623. ISBN 5-8114-0552-9.
- Ленг С. (1968). Алгебра. Москва: Мир. с. 564.
- Бурбаки Н. Алгебра (Многочлены и поля. Упорядоченные группы) 1965
- С. Т. Завало (1972). Елементи аналізу. Алгебра многочленів. Київ: Радянська школа.





,
і
,
і
.
