Многочлен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В математиці, многочленом чи поліномом або багаточленом[Джерело?] однієї змінної називається вираз вигляду
де ci є сталими коефіцієнтами (константами), а x — змінна.
Наприклад, 12 + 3.1x + 2x6, та 1 + x + x2 + x3, є многочленами, але
та
не є многочленами.
Многочленом від декількох змінних називається скінченна сума, в якій кожен з доданків є добутком скінченного числа цілих ступенів змінних та константи:
Многочлени є одним з найважливіших класів елементарних функцій.
Зміст |
[ред.] Пов'язані терміни
В многочлені
доданки cixi називаються його членами. Якщо
, то cnxn називається старшим членом, а його степінь n степенем многочлена. Степінь многочлена f(x) позначається deg(f). Член нульового степеню c0 називається вільним членом.
Ще є нульовий многочлен f(x) = 0 (інколи пишуть
, щоб підкреслити, що це не рівняння, а тотожність), який не має жодного члена, тому визначення степеню многочлена до нього застосувати не можна. Для зручності вважають, що степінь нульового многочлена дорівнює мінус нескінченності,
.
Многочлен нульового степеню називається константою, першого степеню - лінійним, другого степеню - квадратичним, третього степеню - кубічним. Многочлени степеню більше нуля ми будемо називати неконстантними або нетрівіальними.
Многочлен з одним членом називається одночленом, з двома членами - двочленом, з трьома - тричленом.
Наприклад, x3 + 2x + 5 - кубічний тричлен з членами x3, 2x і 5, причому x3 - це старший член, а 5 - вільний член.
[ред.] Операції над многочленами
- Сума многочленів є многочленом. Степінь суми многочленів менше або дорівнює максимуму степенів доданків.
- Добуток многочленів є многочленом. Степінь добутку многочленів дорівнює сумі степенів співмножників.
- Многочлени можна ділити з остачею: якщо g(x) - ненульовий многочлен, то будь-який многочлен f(x) можна представити у вигляді
- f(x) = q(x)g(x) + r(x),
де q(x) і r(x) - многочлени, причому deg(r) < deg(g).
[ред.] Корінь многочлена
Многочлен можна розглядати як функцію від змінної x. Число a називається коренем многочлена f(x), якщо воно є коренем відповідної функції, тобто якщо f(a) = 0. Це рівносильно умові "Многочлен f(x) ділиться на двочлен x − a без остачі" (див. теорему Безу). Якщо f(x) ділиться на (x − a)2 без остачі, то корінь a називається кратним; якщо не ділиться, то простим. Кратністю кореня називається найбільше число k, для якого f(x) ділиться на (x − a)k без остачі (таким чином, прості корені - це корені кратності 1).
[ред.] Розкладання многочлена на нескоротні множники
Якщо неконстантний многочлен f(x) можна представити у вигляді f(x) = g(x)h(x), де g(x) і h(x) - многочлени степеню не нижче першого, то кажуть, що f(x) розкладено на нетрівіальні множники g(x), h(x). Якщо ж такого представлення не існує, многочлен називають нескоротним. Зрозуміло, что оскільки
- deg(f) = deg(g) + deg(h), deg(g) > 0 і deg(h) > 0,
то
- deg(g) < deg(f) і deg(h) < deg(f).
Якщо якийсь з множників g(x), h(x) можна розкласти на нетрівіальні множники, то ми продовжимо процес розкладання допоки це можливо. Оскількі на кожному кроці степінь множників зменшується, цей процес є скінченним. Отже в результаті ми отримаємо представлення f(x) у вигляді
де многочлени fi(x) є нескоротними. Таке представлення однозначно, з точністю до перестановки множників.
[ред.] Основна теорема алгебри
- Детальніше у статті Основна теорема алгебри
Комплексний многочлен степеню n > 0 має рівно n комплексних коренів, з урахуванням кратності.
Інакше кажучи, його можна розкласти на n лінійних множників:
Таким чином, серед многочленів с комплексними коефіцієнтами нескоротними є лише лінійні многочлени.
[ред.] Література
- ван-дер Варден Б. Л.. Алгебра (1979), Москва: Наука.
- Бурбаки Н. Алгебра (Многочлены и поля. Упорядоченные группы) 1965
- Ленг С. Алгебра. М.: Мир, 1968
- С. Т. Завало. Елементи аналізу. Алгебра многочленів. (1972), Київ: Радянська школа.







