Многочлен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

В математиці, многочленом чи поліномом або багаточленом[Джерело?] однієї змінної називається вираз вигляду

c_0 + c_1 x + \ldots + c_n x^n,

де ci є сталими коефіцієнтами (константами), а x — змінна.

Наприклад, 12 + 3.1x + 2x6, та 1 + x + x2 + x3, є многочленами, але  {1 \over x^2 + 1} та  {\sqrt{x^2 + 1}} не є многочленами.

Многочленом від декількох змінних називається скінченна сума, в якій кожен з доданків є добутком скінченного числа цілих ступенів змінних та константи:

c_0 + c_1 x y^2 + c_2 z^3 + c_3 x y z + \ldots,

Многочлени є одним з найважливіших класів елементарних функцій.

Зміст

[ред.] Пов'язані терміни

В многочлені c_0 + c_1 x + \ldots + c_n x^n доданки cixi називаються його членами. Якщо c_n \ne 0, то cnxn називається старшим членом, а його степінь n степенем многочлена. Степінь многочлена f(x) позначається deg(f). Член нульового степеню c0 називається вільним членом.

Ще є нульовий многочлен f(x) = 0 (інколи пишуть f ( x ) \equiv 0, щоб підкреслити, що це не рівняння, а тотожність), який не має жодного члена, тому визначення степеню многочлена до нього застосувати не можна. Для зручності вважають, що степінь нульового многочлена дорівнює мінус нескінченності, -\infty.

Многочлен нульового степеню називається константою, першого степеню - лінійним, другого степеню - квадратичним, третього степеню - кубічним. Многочлени степеню більше нуля ми будемо називати неконстантними або нетрівіальними.

Многочлен з одним членом називається одночленом, з двома членами - двочленом, з трьома - тричленом.

Наприклад, x3 + 2x + 5 - кубічний тричлен з членами x3, 2x і 5, причому x3 - це старший член, а 5 - вільний член.

[ред.] Операції над многочленами

  • Сума многочленів є многочленом. Степінь суми многочленів менше або дорівнює максимуму степенів доданків.
\sum_{i=0}^n a_i x^i + \sum_{i=0}^m b_i x^i = 
\sum_{i=0}^{\max \{ n, m \}} (a_i + b_i) x^i
  • Добуток многочленів є многочленом. Степінь добутку многочленів дорівнює сумі степенів співмножників.
 \left ( \sum_{i=0}^n a_i x^i \right ) \cdot 
\left ( \sum_{i=0}^m b_i x^i \right ) = 
\sum_{k=0}^{n+m} \left ( \sum_{i + j = k} a_i b_j \right ) x^k
  • Многочлени можна ділити з остачею: якщо g(x) - ненульовий многочлен, то будь-який многочлен f(x) можна представити у вигляді
f(x) = q(x)g(x) + r(x),

де q(x) і r(x) - многочлени, причому deg(r) < deg(g).

[ред.] Корінь многочлена

Многочлен можна розглядати як функцію від змінної x. Число a називається коренем многочлена f(x), якщо воно є коренем відповідної функції, тобто якщо f(a) = 0. Це рівносильно умові "Многочлен f(x) ділиться на двочлен xa без остачі" (див. теорему Безу). Якщо f(x) ділиться на (xa)2 без остачі, то корінь a називається кратним; якщо не ділиться, то простим. Кратністю кореня називається найбільше число k, для якого f(x) ділиться на (xa)k без остачі (таким чином, прості корені - це корені кратності 1).

[ред.] Розкладання многочлена на нескоротні множники

Якщо неконстантний многочлен f(x) можна представити у вигляді f(x) = g(x)h(x), де g(x) і h(x) - многочлени степеню не нижче першого, то кажуть, що f(x) розкладено на нетрівіальні множники g(x), h(x). Якщо ж такого представлення не існує, многочлен називають нескоротним. Зрозуміло, что оскільки

deg(f) = deg(g) + deg(h), deg(g) > 0 і deg(h) > 0,

то

deg(g) < deg(f) і deg(h) < deg(f).

Якщо якийсь з множників g(x), h(x) можна розкласти на нетрівіальні множники, то ми продовжимо процес розкладання допоки це можливо. Оскількі на кожному кроці степінь множників зменшується, цей процес є скінченним. Отже в результаті ми отримаємо представлення f(x) у вигляді

f(x) = f_1(x) f_2(x) \ldots f_m(x),

де многочлени fi(x) є нескоротними. Таке представлення однозначно, з точністю до перестановки множників.

[ред.] Основна теорема алгебри

Детальніше у статті Основна теорема алгебри

Комплексний многочлен степеню n > 0 має рівно n комплексних коренів, з урахуванням кратності.

Інакше кажучи, його можна розкласти на n лінійних множників:

f(z)=c_n(z-z_1)(z-z_n) \ldots (z-z_n), \quad c_n \in \mathbb{C}, z_i \in \mathbb{C}

Таким чином, серед многочленів с комплексними коефіцієнтами нескоротними є лише лінійні многочлени.

[ред.] Література

  • ван-дер Варден Б. Л.. Алгебра (1979), Москва: Наука.
  • Бурбаки Н. Алгебра (Многочлены и поля. Упорядоченные группы) 1965
  • Ленг С. Алгебра. М.: Мир, 1968
  • С. Т. Завало. Елементи аналізу. Алгебра многочленів. (1972), Київ: Радянська школа.

[ред.] Див. також

Особисті інструменти