Раціональні числа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Раціональні числа - в математиці множина раціональних чисел ℚ визначається як множина нескоротних дробів із цілим чисельником і натуральним знаменником:

\mathbb{Q} = \left\{ \frac{m}{n}, m \in \mathbb{Z}, n \in \mathbb{N} \right\}

або як множина розв'язків рівняння

nx=m,\quad n \in \mathbb N,\quad m \in \mathbb Z\,,

тобто n - натуральне число, а m - ціле число.

Множина раціональних чисел є підмножиною дійсних чисел.

Зміст

[ред.] Термінологія

[ред.] Формальне означення

Формально можна дати означення раціональних чисел як множини класів еквівалентності пар \left\{ (m,\;n) \mid m \in \mathbb{Z},\;n \in \mathbb{N} \right\} за відношенням еквівалентності (m,\;n)\sim (m',\;n'), якщо m\cdot n'=m'\cdot n. При цьому операції додавання й множення визначаються так:

  • \left(m_1,\;n_1\right) + \left(m_2,\;n_2\right) = \left(m_1\cdot n_2 + m_2\cdot n_1,\;n_1\cdot n_2\right);
  • \left(m_1,\;n_1\right)\cdot\left(m_2,\;n_2\right) = \left(m_1\cdot m_2,\;n_1 \cdot n_2\right).

[ред.] Пов'язані означення

Правильним зветься дріб, в якого модуль числівника менший за модуль знаменника.

Дріб, який не є правильним, зветься неправильним.

Наприклад, дроби \frac{3}{5}, \frac{7}{8} та \frac{1}{2} — правильні,

а \frac{8}{3}, \frac{9}{5} та \frac{2}{1} — неправильні дроби.

Будь-яке ціле число можна подати в вигляді неправильного дробу зі знаменником 1.

Дріб, записаний як ціле число й правильний дріб, зветься змішаним дробом й розглядається як сума цього числа та дробу.

Наприклад, 2 \frac{3}{7} = 2 + \frac{3}{7} = \frac{14}{7} + \frac{3}{7} = \frac{17}{7}.

В строгій математичній літературі запис в вигляді змішаного дробу переважно не використовується через подібність позначення змішаного дробу з позначенням добутку цілого числа з дробом.

[ред.] Властивості

[ред.] Основні властивості

Для раціональних чисел виконуються шістнадцять основних властивостей, які можна отримати з властивостей цілих чисел.[1]

  1. Впорядкованість. Для будь-яких раціональних чисел a та b існує правило, яке дозволяє однозначно ідентифікувати між ними одне й тільки одне з трьох відношень: « < », « > » или « = ». Це правило зветься правилом впорядкування і формулюється так: два невід'ємні числа a=\frac{m_a}{n_a} та b=\frac{m_b}{n_b} зв'язані тим же відношенням, що й два цілі числа m_a \cdot n_b та m_b \cdot n_a; два недодатні числа a та b зв'язані тим же відношенням, що й два невід'ємні числа \left| b \right| и \left| a \right|; якщо ж a невід'ємне, а b — від'ємне, то a > b.
    \forall a,b \in \mathbb{Q} ~ \left( a<b \lor a>b \lor a=b \right)
    Додавання дробів
  2. Операція додавання. Для будь-яких раціональних чисел a та b існує правило додавання, яке ставить їм у відповідність певне раціональне число c. При цьому число c зветься сумою чисел a та b й позначається \left( a+b \right), а процес знаходження такого числа зветься додаванням. Правило додавання має такий вигляд: \frac{m_a}{n_a}+\frac{m_b}{n_b}=\frac{m_a \cdot n_b + m_b \cdot n_a}{n_a \cdot n_b}.
    \forall a,b \in \mathbb{Q} ~ \exists \left( a+b \right) \in \mathbb{Q}
  3. Операція множення. Для будь-яких раціональних чисел a та b існує правило множення, яке ставить їм у відповідність певне раціональне число c. При цьому число c зветься добутком чисел a та b й позначається \left( a \cdot b \right), а процес знаходження такого числа зветься множенням. Правило множення має такий вигляд: \frac{m_a}{n_a} \cdot \frac{m_b}{n_b}=\frac{m_a \cdot m_b}{n_a \cdot n_b}.
    \forall a,b \in \mathbb{Q} ~ \exists \left( a \cdot b \right) \in \mathbb{Q}
  4. Транзитивність відношення порядку. Для будь-якої трійки раціональних чисел a, b та c якщо a менше b та b менше c, то a менше c, а якщо a дорівнює b й b дорівнює c, то a дорівнює c.
    \forall a,b,c \in \mathbb{Q} ~ \left( a<b \land b<c \Rightarrow a<c \right) \land \left( a=b \land b=c \Rightarrow a=c \right)
  5. Комутативність додавання. Від зміни місць раціональних доданків сума не змінюється.
    \forall a,b \in \mathbb{Q} ~~ a+b=b+a
  6. Асоціативність додавання. Порядок додавання трьох раціональних чисел не впливає на результат.
    \forall a,b,c \in \mathbb{Q} ~~ \left( a + b \right) + c = a + \left( b + c \right)
  7. Існування нуля. Існує раціональне число 0, яке зберігає будь-яке інше раціональне число при додаванні.
    \exists 0 \in \mathbb{Q} ~ \forall a \in \mathbb{Q} ~~ a+0=a
  8. Існування протилежних чисел. Будь-яке раціональне число має відповідне протилежне раціональне число, при додавання до якого дає 0.
    \forall a \in \mathbb{Q} ~ \exists \left( -a \right) \in \mathbb{Q} ~~ a + \left( -a \right) = 0
  9. Комутативність множення. Від зміни місць раціональних множників добуток не змінюється.
    \forall a,b \in \mathbb{Q} ~~ a \cdot b = b \cdot a
  10. Асоціативність множення. Порядок множення трьох раціональних чисел не впливає на результат.
    \forall a,b,c \in \mathbb{Q} ~~ \left( a \cdot b \right) \cdot c = a \cdot \left( b \cdot c \right)
  11. Існування одиниці. Існує раціональне число 1, яке зберігає будь-яке інше раціональне число при множенні.
    \exists 1 \in \mathbb{Q} ~ \forall a \in \mathbb{Q} ~~ a \cdot 1 = a
  12. Існування обернених чисел. Будь-яке раціональне число має відповідне обернене раціональне число, множення на яке дає 1.
    \forall a \in \mathbb{Q} ~ \exists a^{-1} \in \mathbb{Q} ~~ a \cdot a^{-1} = 1
  13. Дистрибутивність множення відносно додавання. Операція множення узгоджена з операцією додавання за допомогою розподільного закону:
    \forall a,b,c \in \mathbb{Q} ~~ \left( a+b \right) \cdot c = a \cdot c + b \cdot c
  14. Зв'язок відношення порядку з операцією додавання. До лівої й правої частин раціональної нерівності можна додавати одне й те ж раціональне число.
    \forall a,b,c \in \mathbb{Q} ~~ a<b \Rightarrow a+c<b+c
  15. Зв'язок відношення порядку з операцією множення. Ліву й праву частини раціональної нерівності можна множити на одне й те ж додатнє раціональне число.
    \forall a,b,c \in \mathbb{Q} ~~ c>0 \land a<b \Rightarrow a \cdot c < b \cdot c
  16. Аксіома Архімеда. Яким би не було раціональне число a, можна взяти стільки одиниць, що їх сума буде більшою за a.
    \forall a \in \mathbb{Q} ~ \exists n \in \mathbb{N} ~~ \sum_{k=1}^{n}1>a

[ред.] Додаткові властивості

Решта властивостей раціональних чисел не входять до основних, бо вони не опираються на властивості цілих чисел, а можуть бути доведені з використанням основних властивостей чи за означенням певного математичного об'єкту. Таких властивостей дуже багато, ось деякі з них:

  • Друге відношення порядку «>» також транзитивне.
    \forall a,b,c \in \mathbb{Q} ~~ a>b \land b>c \Rightarrow a>c
  • Добуток бідь-якого раціонального числа на нуль дорівнює нулю.
    \forall a \in \mathbb{Q} ~~ a \cdot 0 = 0
  • Раціональні нерівності одного знаку можна почленно додавати.
    \forall a,b,c,d \in \mathbb{Q} ~~ a>b \land c>d \Rightarrow a+c>b+d
  • Множина раціональних чисел \mathbb{Q} є полем відносно операцій додавання та множення дробів.
    \left(\mathbb{Q}, +, \cdot \right) — поле
  • Кожне раціональне число є алгебраїчним.
    \mathbb{Q} \subset \mathbb{A}

[ред.] Виноски

  1. В. А. Ильин, В. А. Садовничий, Бл. Х. Сендов. Глава 2. Вещественные числа // Математический анализ / Под ред. А. Н. Тихонова. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Проспект, 2006. — Т. 1. — С. 30 — 31. — 672 с. — ISBN 5-482-00445-7

[ред.] Дивіться також


Сигма Це незавершена стаття з математики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Статті з математики, пов'язані з числами

Число | Натуральні числа | Цілі числа | Раціональні числа | Ірраціональні числа | Constructible numbers | Алгебраїчні числа | Computable numbers | Дійсні числа | Комплексні числа | Подвійні числа | Бікомплексні числа | Гіперкомплексні числа | Кватерніони | Октоніони | Седеніони | Superreal numbers | Hyperreal numbers | Surreal numbers | Nominal numbers | Ординальні числа | Кардинальні числа | p-adic numbers | Послідовності натуральних чисел | Математичні константи | Великі числа | Нескінченність


Особисті інструменти