Армін Фе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Армін Фе
Особисті дані
Народження 1 лютого 1961(1961-02-01) (63 роки)
  Аугсбург, ФРН
Зріст 181 см
Громадянство  Німеччина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1978-1979 Німеччина «Аугсбург»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979 Німеччина «Аугсбург» 6 (0)
1979–1983 Німеччина «Боруссія» (М) 60 (3)
1983–1984 Швейцарія «Санкт-Галлен» 18 (0)
1984–1985 Німеччина «Боруссія» (М) 5 (0)
1985–1987 Німеччина «Аугсбург»  ? (?)
1987 Німеччина «Швабен» (Аугсбург) ? (?)
1987–1990 Німеччина «Байройт» 53 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1990–1995 Німеччина «Аугсбург»
1996–1997 Німеччина «Гройтер»
1998–2001 Німеччина «Ройтлінген»
2002–2003 Німеччина «Ганза»
2003–2004 Німеччина «Аугсбург»
2006–2008 Німеччина «Штутгарт»
2009–2010 Німеччина «Вольфсбург»
2010–2011 Німеччина «Гамбург»
2011–2014 Німеччина «Айнтрахт»
2014 Німеччина «Штутгарт»
2015–2016 Німеччина «Айнтрахт»
2017– Німеччина «Кельн» (спортдир)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Армін Фе (нім. Armin Veh, нар. 1 лютого 1961, Аугсбург) — німецький футболіст, що грав на позиції . По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Футбольний тренер року в Німеччині (2007).

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 лютого 1961 року в місті Аугсбург. Вихованець футбольної школи клубу «Аугсбург». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1979 року в основній команді того ж клубу, в якій того року взяв участь у 6 матчах Другої Бундесліги.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу вищого дивізіону «Боруссія» (Менхенгладбах), до складу якого приєднався 1979 року. Відіграв за менхенгладбаський клуб наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. З цим клубом Фе в 1980 році досяг фіналу Кубка УЄФА, де «Боруссія» програла франкфуртському «Айнтрахту».

У 1983 році Армін Фе перейшов у швейцарський «Санкт-Галлен», але через рік повернувся в «Боруссію». У тому ж році Фе зламав ногу і змушений був завершити кар'єру в Бундеслізі.

У 1985 році він повернувся в рідне місто і знову став грати за «Аугсбург», а в липні 1987 року перейшов до другої за значимістю команди міста «Швабен» (Аугсбург), але ненадовго затримався там і в тому ж році перейшов в «Байройт», де і грав до кінця ігрової кар'єри в 1990 році.

У загальній складності Фе провів 65 матчів у Бундеслізі (забивши 3 голи) і 60 матчів у другому дивізіоні (забивши лише 1 гол).

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри Фе повернувся в рідний «Аугсбург», очоливши тренерський штаб клубу. Фе тренував «Аугсбург» з 1990 по 1995 рік, вивівши в 1994 році клуб з Оберліги в більш престижну Регіональну лігу.

У 1996 році Фе очолив «Гройтер», який у 1997 році вивів у Другу Бундеслігу, але у жовтні 1997 року Армін був звільнений.

У липні 1998 року Фе очолив «Ройтлінген», який в 2000 році також дістався до Другої Бундесліги, де працював до грудня 2001 року.

3 січня 2002 року очолив перший у своїй кар'єрі клуб Бундесліги, яким стала «Ганза» з Ростока, яку він протягом двох сезонів рятував від вильоту з вищого дивізіону. У жовтні 2003 року пішов з команди з північного сходу, вирішивши більше приділяти уваги своїй сім'ї, яка проживала в південній Німеччині. Там він знову очолював рідний нижчоліговий «Айнтрахт», а після звільнення у вересні 2004 року він залишився безробітним до 2006 року.

Армін Фе з трофеєм чемпіона Німеччини. 2007 рік.

11 лютого 2006 року Фе був запрошений в «Штутгарт», щоб тимчасово замінити Джованні Трапаттоні до кінця сезону. 18 квітня 2006 договір був продовжений до літа 2007 року, а 19 січня 2007 контракт продовжили ще на один рік. У травні 2007 року «Штутгарт» домігся свого найбільшого успіху, ставши чемпіоном Німеччини. Однак у сезоні 2007/08 клуб став грати помітно гірше і посів лише восьме місце, а в групі Ліги чемпіонів клуб зазнав п'ять поразок у шести іграх. 23 листопада 2008 року «Штутгарт» оголосив про розірвання контракту з Арміном Фе у зв'язку з незадовільними результатами[1].

23 травня 2009 року було оголошено, що в липні Фе візьме під своє керівництво клуб «Вольфсбург», який тільки що став чемпіоном Німеччини разом із Феліксом Магатом. Але вже 25 січня 2010 року Фе був звільнений з поста головного тренера «Вольфсбурга», оскільки керівництво клубу було не задоволене результатами виступів клубу — дев'ять матчів без перемог.

24 травня 2010 року Фе був призначений головним тренером «Гамбурга». Втім робота в цьому клубі теж склалася для Фе невдало. Пропрацювавши в «Гамбурзі» менше року, він був звільнений з поста головного тренера 12 березня 2011 року після розгромного програшу «Баварії» з рахунком 0:6. Після цієї поразки команда опустилася на восьму сходинку в чемпіонаті Німеччини.

Влітку 2011 року Фе став головним тренером франкфуртського «Айнтрахта», замінивши Крістофа Даума[2]. За підсумками сезону 2011/12 клуб під його керівництвом вийшов в Бундеслігу, а його контракт був продовжений до 2013 року. У наступному сезоні «Айнтрахт» посів шосте місце в чемпіонаті і потрапив в Лігу Європи. 25 березня 2013 року Фе продовжив контракт з клубом до 2014 року[3]. У березні 2014 року Армін оголосив, що угода продовжено не буде і влітку він покине команду[4].

12 травня 2014 року було оголошено про підписання контракту Фе зі «Штутгартом»[5]. Він пропрацював у клубі до 24 листопада, після чого покинув свій пост через незадовільні результати (9 очок у 12 іграх)[6].

14 червня 2015 року Фе повернувся в «Айнтрахт», підписавши дворічний контракт з франкфуртською командою[7]. 6 березня 2016 року клуб розірвав контракт з фахівцем після семи ігор без перемог, в результаті яких команда опинилась в зоні вильоту[8][9].

11 грудня 2017 року став спортивним директором «Кельна», підписавши контракт до 30 червня 2020 року[10].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Штутгарт»: 2006–07

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Armin Veh and VfB go their seperate [sic] ways. vfb.de. 23 November 2008. Процитовано 23 November 2008. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)[недоступне посилання з Декабрь 2017]
  2. ↑ Armin Veh zu Eintracht Frankfurt. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 24 березня 2019.
  3. ↑ Veh bleibt ein weiteres Jahr bei der Eintracht. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  4. ↑ Frankfurt: Meier vor Verlängerung — Trainer verlässt die Eintracht. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  5. ↑ Armin Veh wird neuer VfB Cheftrainer. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 24 березня 2019.
  6. ↑ Armin Veh tritt als Cheftrainer zurück. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2019.
  7. ↑ Armin Veh wird neuer Cheftrainer [Архівовано 2015-06-27 у Wayback Machine.]
  8. ↑ «Айнтрахт» знову звільнив Фе з поста головного тренера. Спорт Mail.Ru/accessdate=2016-03-06.[недоступне посилання з серпня 2019]
  9. ↑ Eintracht Frankfurt trennt sich von Armin Veh (нім.). Eintracht Frankfurt — Offizielle Website. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
  10. ↑ Armin Veh wird FC-Geschäftsführer. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

«Штутгарт» – Тренери

Грюнвальд (1920) · Ганні (1924–27) · Ковач (1927–29) · Фріц (1930–30) · Пройсс (1930–33) · Рутц (1933–34) · Гренер (1934–35) · Тойфель (1935–36) · Зайдерер (1936–39) · Беккер (1939) · Петтінгер (1939–41) · Тойфель (1945–47) · Вурцер (1947–60) · Балусес (1960–65) · Зайбольд (в. о.) (1965) · Гутендорф (1965–66) · Зінг (1966–67) · Бауман (1967–69) · Зайбольд (1969–70) · Зебець (1970–72) · Бегеляйн (в. о.) (1972) · Еппенгофф (1972–74) · Мілінгер (в. о.) (1974) · Зінг (1974–75) · Стані (1975–76) · Бегеляйн (в. о.) (1976) · Зундерманн (1976–79) · Бухман (1979–80) · Зундерманн (1980–82) · Бентгаус (1982–85) · Барич (1985–86) · Ентенман (1986) · Коордес (1986–87) · Ган (1987–90) · Ентенман (1990) · Даум (1990–93) · Ребер (1993–95) · Зундерман (в. о.) (1995) · Фрінгер (1995–96) · Лев (1996–98) · Шефер (1998) · Рольфф (в. о.) (1998) · Адріон (в. о.) (1999) · Рангнік (1999–2001) · Магат (2001–04) · Заммер (2004–05) · Трапаттоні (2005–06) · Фе (2006–08) · Баббель (2008–09) · Гросс (2009–10) · Келлер (2010) · Лаббадіа (2010–13) · Шнайдер (2013–14) · Стевенс (2014) · Фе (2014) · Стевенс (2014–15) · Цорнігер (2015) · Крамни (2015–16) · Луукай (2016) · Янссен (в. о.) (2016) · Вольф (2016–18) · Коркут (2018) · Вайнцирль (2018–19) · Вілліг (в. о.) (2019) · Вальтер (2019) · Матараццо (2020–22) · Віммер (в. о.) (2022) · Лаббадіа (2022–23) · С. Генесс (2023–)

«Вольфсбург» – Тренери

Лахнер (1954–55) · Зонтов (1955–56) · Кречманн (1956–57) · Лахнер (1957) · Ріссе (1957–58) · Фаркашинський (1958–59) · Лахнер (1963–66) · Фаркашинський (1966–75) · Шолльмаєр (1975) · Кіцманн (1975) · Момирський (1976–78) · Фаркашинський (1978) · Ван Метерен (1978–79) · Кеммер (1979–83) · Фаркашинський (1983–84) · Краузе (1984–88) · Грубеш (1988–89) · Менцель (1989–91) · Еркенбрехер (1991–93) · Вінтер (1993) · Крауцун (1993–95) · Роггензак (1995) · Райманн (1995–98) · Еркенбрехер (1998) · Вольф (1998–2003) · Ребер (2003–04) · Геретс (2004–05) · Фах (2005–06) · Аугенталер (2006–07) · Магат (2007–09) · Фе (2009–10) · Кестнер (2010) · Макларен (2010–11) · Літтбарскі (2011) · Магат (2011–12) · Кестнер (2012) · Гекінг (2012–16) · Ісмаель (2016–17) · Йонкер (2017) · Шмідт (2017–18) · Лаббадіа (2018–19) · Ґляснер (2019–21) · ван Боммел (2021) · Кофельдт (2021–22) · Ковач (2022–)

«Гамбург» – Тренери

Агте (1919–20) · Тернер (1920–21) · Гірулатіс (1921) · Баняї (1922) · Тернер (1922–23) · Таунлі (1923) · Агте (1923–25) · Бертон (1925) · Тернер (1925–26) · Рібе (1926–27) · Агте (1927–29) · Мос/Люткенгаус (1929) · Маттгайдес (1929–30) · Герменау (1930) · Кертес (1931–32) · Тернер (1932–33) · Галворсен (1933) · Тімм (1933–34) · Гохгезанг (1934) · Маттгайдес (1934–35) · Ланг (1935–39) · Тойфель (1939) · Шульц (1939–42) · Роведдер (1942–43) · Гегер (1943) · Роведдер (1943–44) · Гегер (1944–45) · Таухерт (1945–49) · Кнепфле (1949–54) · Вільке & Мальманн (1954–67) · Мальманн (1956–62) · Вільке (1962–64) · Гавлічек (1964–66) · Шнайдер (1966–67) · Кох (1967–69) · Кнепфле (1969–70) · Окс (1970–73) · Клетцер (1973–77) · Гутендорф (1977) · Езджан (1977–78) · Зебець (1978–80) · Ристич (1981) · Гаппель (1981–87) · Скоблар (1987) · Райманн (1987–90) · Шок (1990–92) · Кордес (1992) · Мельманн (1992–95) · Магат (1995–97) · Шерв.о. (1997) · Пагельсдорф (1997–2001) · Гіронімусв.о. (2001) · Яра (2001–03) · Топпмеллер (2003–04) · Долль (2004–07) · Стевенс (2007–08) · Йол (2008–09) · Лаббадіа (2009–10) · Моніц (2010) · Фе (2010–11) · Еннінг (2011) · Кардосов.о. (2011) · Арнесенв.о. (2011) · Фінк (2011–13) · Кардосов.о. (2013) · Ван Марвейк (2013–14) · Сломка (2014) · Ціннбауер (2014–15) · Кнебельв.о. (2015) · Лаббадіа (2015–16) · Гісдоль (2016–18) · Голлербах (2018) · Тіц (2018) · Вольф (2018–19) · Гекінг (2019–20) · Тіуне (2020–21) · Грубешв.о. (2021) · Вальтер (2021–24) · Баумгарт (2024–)

Зон (1919) · Кюршнер (1921–22) · Перрі (1925–26) · Дітріх & Еглі (1926–27) · Візер (1927–28) · Освальд (1928–33) · Шпренг (1933–35) · Освальд (1935–38) · Бер (1939) · Сабо (1939–41) · Лінднер (1941) · Сабо (1942–43) · Баллес (1942) · Пфайферв.о. (1945) · Гербергерв.о. (1945–46) · Мельхер (1946–47) · Тремль (1947–48) · Келлергофф (1948) · Гольштайн (1949–50) · Віндманн (1950–56) · Патек (1956–58) · Освальд (1958–64) · Хорват (1964–65) · Шварц (1965–68) · Ріббек (1968–73) · Вайзе (1973–76) · Рос (1976) · Лорант (1976–77) · Грабовсків.о. (1977) · Крамер (1977–78) · Кнефлер (1978) · Клугв.о. (1978–79) · Рауш (1979–80) · Вухманн (1980–82) · Сенекович (1982) · Зебець (1982–83) · Манкв.о. (1983) · Вайзе (1983–86) · Цанляйтер (1986–87) · Фельдкамп (1987–88) · Чернаї (1988) · Бергер (1988–91) · Степанович (1991–93) · Гезе (1993) · Топпмеллер (1993–94) · Кербельв.о. (1994) · Гайнкес (1994–95) · Кербель (1995–96) · Степанович (1996) · Боммерв.о. (1996) · Ермантраут (1997–98) · Ліппертв.о. (1998) · Фанц (1998–99) · Бергер (1999) · Магат (1999–2001) · Доменв.о. (2001) · Рауш (2001) · Андерматт (2001–02) · Краацв.о. (2002) · Райманн (2002–04) · Функель (2004–09) · Скіббе (2009–11) · Даум (2011) · Фе (2011–14) · Шааф (2014–15) · Фе (2015–16) · Ковач (2016–18) · Гюттер (2018–21) · Гласнер (2021–23) Топпмеллер (2023–)

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Армін_Фе&oldid=35904718