Аугсбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ауґсбурґ
нім. Augsburg
Герб
Ратуша Ауґсбурґа
Ратуша Ауґсбурґа
Розташування міста Ауґсбурґ
Основні дані
Країна Німеччина
Регіон Баварія
Засноване 15 до н. е.
Населення 269 450 (2006)
Площа міста 146,93 км²
Густота населення 1 795 осіб/км²
Поштові індекси 86150 – 86199
Географічні координати 48°22′ пн. ш. 10°54′ сх. д. / 48.367° пн. ш. 10.900° сх. д. / 48.367; 10.900
Висота над рівнем моря 326 - 471 м
Міська влада
Адреса 86150 Ауґсбурґ, Максіміліанштрассе, 4,
Веб-сторінка www.augsburg.de
Мер міста Paul Wengert (SPD)

А́уґсбурґ (рідше: Авгсбурґ від нім. Augsburg) — місто на півдні ФРН, в Баварії, на річці Лех (правій притоці Дунаю). 269,45 тис. жителів (2006). Стародавнє торговельне місто Центральної Європи. Сучасний Ауґсбурґ — значний промисловий центр: текстильна, машинобудівна, металообробна промисловість. Залізничний вузол.

Історія міста[ред.ред. код]

Ауґсбурґ — одне з найдавніших міст Німеччини, важливий університетський і регіональний центр Баварії. Розташоване при злитті гірських річок Вертах і Лех. Історія міста починається приблизно за 15 років до нашої ери, коли там постала римська військова колонія, що називалася Авґуста Вінделікорум (лат. Augusta Vindelicorum). Від 8 століття Ауґсбурґ — резиденція єпископа. У 955 єпископ Ульрих успішно оборонив місто від мадярів, яких пізніше в цьому ж році розгромив цісар Оттон І у бою біля річки Лех. 1276 Ауґсбурґ став «вільним імперським містом» (нім. freie Reichsstadt) і утримував цей статус понад 500 років.

15-16 століття Ауґсбурґ був визначним економічним і духовним центром. У часи лютеранської Реформації тут укладено (1555) так званий Авґсбурзький релігійний мир. Тридцятилітня війна знищила місто й зупинила його культурний та економічний розквіт. 1806 Авґсбурґ став частиною Баварського королівства. Під час 2-ї світової війни Ауґсбурґ, як і інші важливі міста Німеччини, дуже постраждав від бомбардувань, 1963 його було відбудовано. Став столицею Швабії — провінції Баварії.

Табір переміщених осіб і українська спільнота[ред.ред. код]

З 1945 до 1949 року в місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в Ауґсбурзі містилося Центральне представництво української еміграції (ЦПУЕ). В українських таборах переміщених осіб, переважно в Сомме-казерне, розвивалося українське культурне, наукове і суспільне життя: тут було організовано Українську вільну академію наук (УВАН), філію Українського вільного університету (УВУ), Український музей, Мистецький український рух, дві парафії, три церковні братства та 14 різних громадських організацій.

1946 року відновлено Спілку української молоді (СУМ), закладено Інститут живих мов, продовжено діяльність української Модржанської гімназії (діяла в Чехословаччині від 1923 до 1944). У таборах діяли дитячі садки, українські народні школи, фахові школи й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від 1948 до 1950 тут містилися Українська національна рада і керівництво деяких політичних партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від 1946 також з використанням друкарської техніки.

У Сомме-казерне часто відбувалися різні регіонові й крайові конференції та з'їзди — як-от 1-й з'їзд Об'єднаних українських жінок (ОУЖ) (15-16 грудня 1945), 1-е засідання Головної ради ЦПУЕ (4-7 березня 1949). Видрукувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстровано журнал «Пу-Гу». 1949 табори переведено з Ауґсбурґа до Лайпгайма. Деякі інституції продовжували свою діяльність у Лайпгаймі та Мюнхені.

У таборах та приватно в Ауґсбурзі жило кілька десятків визначних культурних і політичних діячів та відомих письменників: У. Самчук, Ю. Шерех, Ю. Косач, М. Орест-Зеров, В. Державин, Л. Полтава, В. Барка, Т. Осьмачка, Д. Дорошенко. Нині в Ауґсбурзі діє німецький інститут Буковини, який 2000 видав підручник з української мови для німців. Живуть донька отамана Остряниці (ад'ютанта гетьмана П. Скоропадського) — Графиня фон Остряниця, архітектор В. Дахно.

16 березня 1947 року ауґсбурзькі українці брали участь у художній Олімпіаді серед мешканців декількох таборів переміщених осіб в Розенгаймі. Змагання відбувались між співаками й танцюристами трьох національних громад — єврейської, литовської та української[1].

Населення[ред.ред. код]

  • 1957 — 202,5 тис.
  • 2004 — 276,2 тис.
  • 2006 — 269,45 тис.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Зелененький О. На громадській ниві (До 25-ліття Центрального представництва української еміґрації в Німеччині). Мюнхен, 1972;
  • Augsburg Geschichte einer deutsch Stadt. 1972;
  • Schröder D. Stadt Augsburg. 1975; Маруняк В. Українська еміґрація в Німеччині і Австрії по другій світовій війні: В 2 томі Мюнхен, 1985;
  • Шарко Б. На громадській ниві: З діяльності Центрального представництва української еміґрації в Німеччині (1968–1987). Мюнхен, 1988.
  • В. С. Леник, Л. І. Рудницький Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 52-53
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми
Німеччина Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.