Арно Груневелд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Арно Груневелд
Особисті дані
Повне ім'я Арно Данджума Адам Груневелд
Народження 31 січня 1997(1997-01-31) (27 років)
  Лагос, Нігерія
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство Нідерланди Нідерланди,
Нігерія Нігерія
Позиція лівий вінгер
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Евертон»
Номер 14
Юнацькі клуби
–2008
2008–2016
Нідерланди «Осс»
Нідерланди «ПСВ»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2015–2016 Нідерланди «Йонг ПСВ» 1 (0)
2016–2018 Нідерланди «Неймеген» 44 (12)
2018–2019 Бельгія «Брюгге» 21 (5)
2019–2021 Англія «Борнмут» 49 (17)
2021– Іспанія «Вільярреал» 33 (12)
2023   Англія «Тоттенгем Готспур» 9 (1)
2023–   Англія «Евертон» 8 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2018 Нідерланди Нідерланди U-21 4 (2)
2018– Нідерланди Нідерланди 6 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 листопада 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 березня 2022.

Арно Груневелд (нід. Arnaut Groeneveld, нар. 31 січня 1997, Лагос) — нідерландський футболіст нігерійського походження, нападник клубу «Вільярреал» та національної збірної Нідерландів, який на правах оренди виступає за англійський «Евертон».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 31 січня 1997 року в нігерійському місті Лагос в родині нідерландця і нігерійки, але переїхав з батьками до Нідерландів у віці чотирьох років і оселився в місті Осс[1]. Там розпочав займатись футболом у однойменному місцевому клубі, а 2008 року перейшов в академію ПСВ (Ейндховен).

7 грудня 2015 року у матчі проти «НАК Бреда» зіграв за дублюючу команду у матчі Еерстедивізі[2], втім контракт з першою командою не підписав і в липні 2016 року перейшов у «Неймеген». 10 вересня 2016 року дебютував з командою у Ередивізі у матчі проти свого рідного клубу ПСВ[3]. У першому сезоні не був основним гравцем, зігравши лише 12 матчів, а клуб став 16-им і вилетів з вищого дивізіону. У другому сезоні 2017/18 став основним гравцем і забив 11 голів у 28 іграх, але клуб не зумів повернутись у вищий дивізіон, програвши у плей-оф.

В червні 2018 року став гравцем бельгійського «Брюгге»[4], підписавши контракт на чотири роки[5]. Станом на 29 жовтня 2018 року відіграв за команду з Брюгге 11 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Груневелд мав право грати як за збірну Нігерії, так і Нідерландів, втім вирішив виступати за збірну батьківщини свого батька[6][7][8] і з весни 2018 року залучався до складу молодіжної збірної Нідерландів[9]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах, забив 2 голи.

13 жовтня 2018 року в матчі Ліги націй проти збірної Німеччини Груневелд дебютував за збірну Нідерландів, замінивши у другому таймі Раяна Бабеля[10]. 16 жовтня в товариському матчі проти збірної Бельгії він забив свій перший гол за національну збірну[11].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2015–16 Нідерланди «Йонг ПСВ» ЕД (ІІ) 1 0 - - - - - - - - - 1 0
2016–17 Нідерланди «Неймеген» E 12+4[12] 1 КН 0 0 - - - - - - 16 1
2017–18 ЕД (ІІ) 28 11 КН 2 2 - - - - - - 30 13
Усього за NEC Nijmegen 40+4 12 2 2 - - - - 46 14
2018–19 Бельгія «Брюгге» ЛЖ 0 0 КБ 0 0 ЛЧ 0 0 СБ 1 0 1 0
Усього за кар'єру 41+4 12 2 2 - - 1 0 48 14

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Нідерланди Нідерланди
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
13-10-2018 Амстердам Нідерланди Нідерланди 3 – 0 Німеччина Німеччина Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 68-ій хвилині 68'
16-10-2018 Брюссель Бельгія Бельгія 1 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч 1 Замінений на 61-ій хвилині 61'
11-10-2021 Роттердам Нідерланди Нідерланди 6 – 0 Гібралтар Гібралтар Відбір до ЧС 2022 1 Вийшов на заміну на 60-ій хвилині 60'
13-11-2021 Подгориця Чорногорія Чорногорія 2 – 2 Нідерланди Нідерланди Відбір до ЧС 2022 - Замінений на 78-ій хвилині 78'
16-11-2021 Роттердам Нідерланди Нідерланди 2 – 0 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2022 - Замінений на 89-ій хвилині 89'
26-3-2022 Амстердам Нідерланди Нідерланди 4 – 2 Данія Данія товариський матч - Вийшов на заміну на 77-ій хвилині 77'
Усього Матчів 6 Голів 2

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Брюгге»: 2018

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Even voorstellen………..Aanvaller Arnaut Groeneveld (NEC- Nijmegen) [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.], hetgeldersevoetbal.nl, 27. Juli 2017, abgerufen am 2. Oktober 2018 (niederländisch)
  2. Jong PSV vs. NAC Breda - 7 December 2015 - Soccerway. soccerway.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 27 січня 2016.
  3. НЕК VS. ПСВ 0:4 (англ.). soccerway.com. 10 вересня 2016. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  4. N.E.C. en Club Brugge akkoord over transfer Arnaut Groeneveld [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.], NEC, 7. Juni 2018, abgerufen am 2. Oktober 2018 (niederländisch)
  5. Arnaut Groeneveld naar Club Brugge [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.], FC Brügge, 7. Juni 2018, abgerufen am 2. Oktober 2018 (niederländisch)
  6. Selectie. www.nec-nijmegen.nl. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 8 грудня 2018.
  7. Nigeria, Netherlands Set For Battle Over NEC Rising Star Arnaut Danjuma Groeneveld. 5 лютого 2017. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  8. Awoniyi Urges Nigeria To Beat Holland To Dutch-Nigerian Teammate Arnaut Groeneveld. 20 лютого 2017. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  9. Vgl. die Spieldaten [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.] auf der Webpräsenz des niederländischen Fußballverbandes
  10. Нідерланди VS. Німеччина 3:0 (англ.). soccerway.com. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  11. Бельгія VS. Нідерланди 1:1 (англ.). soccerway.com. 16 жовтня 2018. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 8 грудня 2018.
  12. Плей-аут

Посилання[ред. | ред. код]