Тоттенгем Готспур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тоттенгем Готспур
англ. Tottenham Hotspur
емблема
Повна назва Tottenham Hotspur Football Club
Прізвисько Шпори, лілово-білі
Коротка назва англ. Spurs
Рік заснування 1882 (під назвою «Гостпур»)
Місто Лондон[1], Велика Британія
Стадіон Вайт Гарт Лейн
Вміщує 36 230
Президент Англія Деніел Леві
Головний тренер Аргентина Маурісіо Почеттіно
Ліга Прем'єр-ліга
2013-14 6
Домашня
Виїзна
Запасна

То́ттенгем Го́тспур (англ. Tottenham Hotspur FC) — професійний англійський футбольний клуб, виступає в англійській Прем'єр-лізі. Заснований — 1882 року. Клуб зазвичай називають "шпори"(spurs). Стадіон Вайт Гарт Лейн розташовани в північній частині Лондона, в районі Харінгей. За свою більш ніж столітню історію клуб став одним з найтитулованіших на Туманному Альбіоні. Девіз клубу — Audere est Facere («Зважитися — означає зробити»).

«Тоттенгем Готспур» першим в ХХ столітті зробив золотий дубль, вигравши і чемпіонат, і Кубок Англії в сезоні 1960/1961. У 1963 році «шпори» стали першим британським клубом, що виграв європейський кубок - Кубок володарів Кубків.

«Тоттенгем» давно змагається з найближчими сусідами, «Арсеналом»: матчі між цими двома командами називають «північним лондонським дербі».

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Історія клубу почалася 5 вересня 1882 року. Декілька учнів однієї з місцевих шкіл вирішили заснувати свою футбольну команду. Вони були членами крикетного клубу, але сезон в крикет вже закінчувався, а їм хотілося пограти ще в що-небудь. Спочатку команда називалася «Готспур» на честь сера Генрі Перси по прізвиську Готспур, яке він отримав за запальну вдачу. Первинний офіс молодого клубу знаходився в Асоціації молодих християн. З 1884 року клуб отримав свою сьогоднішню назву «Тоттенгем Готспур» , щоб клуб не плутали з іншою командою — «Лондон Готспур».

1887—1919[ред.ред. код]

Перший офіційно зареєстрований матч «Тоттенгем» провів проти клубу «Дайал Сквер» — майбутнього «Арсеналу». Гра так і не закінчилася із-за темряви, але на момент закінчення гри рахунок був 2:1 на користь «Тоттенгема». А перший офіційний матч на першість Англії відбувся 24 вересня 1892 року в першості Південного альянсу. Був переможений «Політехнік» з рахунком 2:1. У 1899 році «шпори» переїхали до Гань Роуд. Надалі це місце стало називатись «Вайт Гарт Лейн». У 1900 команда виграла Кубок Південної ліги, який дозволив «Тоттенгему» зіграти в Кубку Англії. Тоді «шпори» дійшли до фіналу. Їх суперником був «Шеффілд Юнайтед». Матч відбувся на стадіоні Крістал Пелеса, яки закінчився тоді 2-2. Переігровка пройшла в Болтоні, і матч закінчився з ракунком 3-1, на користь команди із Лондона.

У 1908 році «Тоттенгем» попав в другий дивізіон і зайняв там друге місце, вийшовши в перший дивізіон. Там він зайняв 15-е місце (із 20). У 1915 році «Тоттенгем» зайняв останнє місце і відправився в другий дивізіон. Але тут почалася війна…

У 1919 після війни вищу лігу сформували заново і вирішили збільшити число її членів до 22, серед яких повинен був бути «Тоттенгем», але це місце віддали «Арсеналу». Говорять, це сталося через те що власник «Арсеналу» був знайомий з главою ФА. «Тоттенгем» відправився в другий дивізіон.

1919—1948[ред.ред. код]

Турнір в другому дивізіоні «Тоттенгем» виграв, поставивши декілька рекордів. А в 1920 взяв вдруге Кубок Англії вигравши 1-0 від «Вулвергемптон Вондерерз».

У 1928 «Тоттенгем» вилетів з ліги. У 1933 «шпори» повернулися в лігу на два роки. У першому сезоні вони несподівано зайняли третє місце. Але наступного року — останнє місце, і клуб повернувся в другий дивізіон.

Логотип клубу 1955–1983

1949—1958[ред.ред. код]

Взліт команди пов'язаний з ім'ям Артура Роува, який очолив клуб в 1949. Він придумав тактику «бий-біжи». В які, гравець, прийнявши м'яч, повинен був швидко віддати його партнерові і бігти на вільне місце, чекаючи у відповідь пасу. До такої тактики англійські клуби виявилися не готові, і «Тоттенгем» легко виграв розіграш другого дивізіону в 1950 році, вийшовши у вищу лігу.

Команда невпевнено стартувала, але потім взяла сім перемог поспіль. У тому сезоні Тоттенгем сенсаційно виграв чемпіонат. У наступному сезоні команда зайняла друге місце.

Але надалі команда почала грати гірше. Це було пов'язано з тим, що революційну тактику перейняли і інші клуби Англії. «Тоттенгем» зайняв спочатку 10-е, а потім і 16-е місця. Роув намагався встряхнути команду, але у нього не получилось. У 1954 році у тренера стався важкий нервовий розлад, і він покинув свій пост. Команду очолив Джиммі Андерсон, під керівництвом якого команда добилася двох медалей чемпіонату Англії.

1958—1974: «Епоха Білла Ніка»[ред.ред. код]

Бюст Біла Ніколсона на "Вайт Гарт Лейн"

У 1958 році команду очолив Біл Ніколсон. Він змінив на цій посаді Джіммі Андерсона, під керівництвом якого команда виступала невдало. Вже в першому матчі був обіграний «Евертон» — 10:4. Ніколсону вдалося залишити клуб у вищому дивізіоні, а в наступному сезоні - виграти бронзові медалі чемпіонату.

Тренер вирішив досягти нові вершини, але для цього треба було підсилити команду. Тому були куплені три сильні шотландські гравці: Дейв Мочай, Джон Уайт і Біл Браун, а в кінці 1961 року в клуб перейшов один з сильних гравців того часу — Джіммі Грівз, якого придбали за 99 999 фунтів.

Результати не змусили себе чекати: «Тоттенхем» виграв чемпіонат 1961 року. Вже на старті команда виграла 11 матчів підряд. Надалі «Тоттенхем» поставив ще декілька рекордів першого дивізіону: різниця забитих і пропущених м'ячів +60 (115-55), 31 перемога в чемпіонаті, з яких 16 — в гостях. Клуб виграв і Кубок Англії. У фіналі перемогли «Лестер Сіті». Таким чином клуб першим в XX столітті зробив золотий дубль, вигравши і чемпіонат, і Кубок Англії.

Завдяки цьому успіху клуб стартував в Кубку європейських чемпіонів. Тоді дійшли півфіналу.

У 1962 році була завойована бронзова медаль і два кубки — Англії (у фіналі переможений «Бернлі» — 3:1) і Кубок володарів кубків.

Кубок володарів кубків 1962/63[ред.ред. код]

У 1963 році взяли срібна медаль чемпіонату. У Кубку Володарів Кубків клуб вилетів на першій же стадії (2:0 і 1:4 з «Манчестер Юнайтед»). Кращі гравці клубу — Бланчфлауер, Мочай і Уайт завершили свої кар'єри (Джон Уайт загинув в результаті удару блискавки), і «Тоттенхем» почав поступове падати. Бачивши це, були придбані нові ігроки- воротар Пат Дженнінгс, захисники Майкл Інгленд і Сиріл Ноулз, півзахисник Алан Меллері. З новою командою Ніколсон виграв бронзову медаль (поступившись срібним призеркам — «Ноттінгем Форест» лише по співвідношенню забитих і пропущених м'ячів), а також виграв Кубок Англії. У фіналі був обіграний «Челсі»- 2:1.

Кубок УЄФА 1971/1972[ред.ред. код]

В «Тоттенхема» практично не було серйозних суперників. Лише у півфіналі вони зіграли з «Міланом». У фіналі «Тоттенхем» спокійно переміг «Вулверхемптон». Як володар Кубка «шпори» взяли участь і в наступному його розиграші. Лише у півфіналі їх зупинив «Ліверпуль». У 1973 році, удруге перемігши в Кубку ліги, клуб знов стартував в Кубку УЄФА. «Тоттенхем» без особливих зусиль дійшов до фіналу, де зустрівся з «Феєнорд». У Лондоні команди зіграли внічью- 2:2. У відповідь матч в Роттердамі перетворився на кошмар. «Тоттенхем» програв 0:2, а його фанати чинили масові безлади в місті. Масові бійки почалися ще до початку гри. Більше двохсот уболівальників голландського клубу отримали поранення. Але найгіршим було те, що після роттердамських подій у відставку пішов Біл Ніколсон.

1974—1984[ред.ред. код]

Новим головним тренером керівництво клубу назначило Тері Нейла який прйшов з «Арсеналу» Під керівництвом Нейла «Тоттенхем» всього за два сезони покинув перший дивізіон. У 1976 році Нейла відправили у відставку, а на його місце прийшов Баркнішоу, який повернув клуб в еліту. 1983 «Тоттенхем» взяв в друге Кубок УЕФА, перемігши в фіналі «Андерлехт»

1984—1991[ред.ред. код]

За декілька тижнів до перемоги в Кубку УЄФА Баркіншоу оголосив про свою відставку. «Шпори» втратили тренера, який знов зробив «Тоттенхем» успішним. Новим тренером став Пітер Шрівес, а президентом - Ірвін Ськолар. У першому сезоні Шрівесу вдалося утримати клуб в першій трійці, але потім почалося падіння. У 1986 році клуб очолив Девід Пліт. Сезон почався дуже непогано. Але після програшів в півфіналі Кубка Ліги і в Кубку Англії, сезон завершився невдачею. Пліт пішов у відставку осінню 1987 року.

Досягнення[ред.ред. код]

Чемпіонат Англії[ред.ред. код]

Кубкові змагання[ред.ред. код]

Міжнародні турніри[ред.ред. код]

Склад[ред.ред. код]

Станом на 2014 рік

Основний склад

Soccer.Field Transparant.png

Франція
Льоріс
Англія
Ноттон
Бельгія
Вертонген
Франція
Кабул
Англія
Роуз
Бразилія
Паулінью
Данія
Еріксен
Бельгія
Шадлі
Англія
Ленон
Того
Адебайор
Англія
Кейн
Стартовий склад «Тоттенгема» в остатніх матчах сезону 2013/14.
Позиція Гравець
1 Франція ВР Уго Льоріс
2 Англія ЗХ Кайл Вокер
3 Англія ЗХ Денні Роуз
4 Франція ЗХ Юнес Кабул
5 Бельгія ЗХ Ян Вертонген
6 Румунія ЗХ Влад Кірікеш
7 Англія ПЗ Аарон Леннон
8 Бразилія ПЗ Паулінью
9 Іспанія НП Роберто Сольдадо
10 Того НП Емануель Адебайор
11 Аргентина ПЗ Ерік Ламела
13 Нідерланди ВР Мішел Ворм
14 Німеччина ПЗ Льюїс Голтбі
15 Англія ЗХ Ерік Даєр
16 Англія ЗХ Кайл Нотон
Позиція Гравець
17 Англія ПЗ Андрес Таунсенд
18 Англія НП Гаррі Кейн
19 Бельгія ПЗ Муса Дембеле
20 Англія ЗХ Майкл Доусон
22 Бельгія ПЗ Насер Шадлі
23 Данія ПЗ Крістіан Еріксен
24 США ВР Бред Фрідель
28 Англія ПЗ Том Керрол
29 Франція ПЗ Етьєн Капу
30 Бразилія ПЗ Сандро
33 Уельс ЗХ Бен Девіс
35 Англія ЗХ Езекіл Фраєрс
42 Франція ПЗ Набіль Бенталеб
51 Сербія ЗХ Мілош Вельковіч

Трансфер[ред.ред. код]

Прийшли[ред.ред. код]

Позиція Ігрок Попередній клуб Ціна
ЗХ Уельс Бен Девіс Уельс Свонсі Сіті £10 млн
ВР Нідерланди Мішел Ворм Уельс Свонсі Сіті £3,5 млн
ЗХ Англія Ерік Даєр Португалія Спортінг £4 млн
ЗХ США ДеАндре Єдлін США Сіетл Саундерз £2,5 млн

Пішли[ред.ред. код]

Позиція Ігрок Новий клуб Ціна
ВР Бразилія Еурелью Гомес Англія Вотфорд Вільний агент
ВР Шотландія Джордан Арчер Англія Нортгемптон Таун аренда до 01.01.2015
ЗХ Англія Грант Халл Англія Бірмінгем Сіті аренда до 30.06.2015
ЗХ США ДеАндре Єдлін США Сіетл Саундерз аренда до 30.06.2015
ПЗ Англія Алекс Прітчард Англія Бертфорд аренда до 30.06.2015
ПЗ Ірландія Кенет МакЕвой Англія Пітерборо Юнайтед аренда до 30.06.2015
ПЗ Англія Джейк Лівермор Англія Халл Сіті £8 млн
ПЗ Ісландія Гілфі Сігурдссон Уельс Свонсі Сіті £10 млн
ПЗ Іспанія Яго Фальке Італія Дженоа £4 млн
НП Англія Шакіл Коултірст Англія Саутенд Юнайтед аренда до 30.06.2015

Усі тренери[ред.ред. код]

  • 1898 Англія Франк Бреттелл
  • 1899 Шотландія Джон Камерон
  • 1907 Англія Фред Кіркгем
  • 1912 Англія Пітер Маквільям
  • 1927 Англія Біллі Мінтер
  • 1930 Англія Персі Сміт
  • 1935 Англія Воллі Гардіндж (в.о.)
  • 1935 Англія Джек Тресадерн
  • 1938 Англія Пітер Маквільям
  • 1942 Англія Артур Тернер
  • 1946 Англія Джо Галм
  • 1949 Англія Артур Ров
  • 1955 Англія Джиммі Андерсон
 
  • 1958 Англія Білл Ніколсон
  • 1974 Північна Ірландія Террі Ніл
  • 1976 Англія Кіт Беркіншо
  • 1984 Англія Пітер Шріс
  • 1986 Англія Девід Пліт
  • 1987 Англія Тревор Гартлі і Даг Лівермор (в.о.)
  • 1987 Англія Террі Венейблз
  • 1991 Англія Пітер Шрівс
  • 1992 Англія Даг Лівермор і Англія Рей Клеменс
  • 1993 Аргентина Освальдо Арділес
  • 1994 Англія Стів Перімен (в.о.)
  • 1994 Англія Ґеррі Френсіс
  • 1997 Ірландія Кріс Г'ютон (в.о.)
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. До 1 квітня 1965 року клуб представляв місто Тоттенем.