Арніка гірська
| Арніка гірська | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Арніка гірська (Arnica montana)
|
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
Арніка гірська (лат. Arnica montana) — вид багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих.
Зміст |
Ботанічна характеристика [ред.]
Рослина з темножовтими або оранжевими квітками у великих поодиноких кошиках. Стебло прямостояче, 15—80 см завдовжки.
Кореневише товсте, стрижневого типу. Стебло рослини виростає лише на другий рік[1]. Стеблові листки прості, довгастої форми з хвилястими краями, сидячі. Листки на стеблі наполовину менші, ніж ті, що зібрані при корені в розетку. Квітки оранжеві, двостатеві, верхівкові, поодинокі, зібрані в кошики, мають приємний специфічний запах.
В Україні арніка гірська росте лише в Карпатах, зокрема в заказнику «Затінки і Тересянка»[1]. Рослину занесено у Червону книгу. 3бирати ії заборонено. Подібними до арніки гірськоі за властивостями є арніка улиснена та арніка Шаміссо, які культивуються у спеціалізованих господарствах.
Хімічний склад [ред.]
У кошиках знайдено летку олію (0,04—0,15%), арцинін (близько 4%), що являє собою суміш двох ізомерних тритерпенових речовин — арнідіолу та фарадіолу з групи люпеолу[1].. Біологічно активною речовиною рослини, що діє на м’язову тканину матки, є арніфолін. Крім того, в арніці виявлено близько 5 % дубильних речовин, ситостерин, каротиноїди та ін..
Застосування в медицині [ред.]
Для медичного використання заготовляють кошики, які збирають на початку цвітіння рослини і сушать при температурі до 60°С. Правильно заготовлена і висушена сировина має приємний запах і гіркуватий смак.
Офіцінальну спиртову настойку кошиків арніки гірської вживають при спазмах кишківника і як жовчогінний засіб: по 20 крапель 3 рази на добу за 30 хв до їди[1].. Арніка гірська є перспективною лікарською рослиною, ведеться дальше інтенсивне дослідження її цілющих властивостей. Здавна настої арніки гірської використовують при запаленні верхніх дихальних шляхів, задавненому кашлі, ларингіті, матковій кровотечі, аднекситі, ішемічній хворобі серця, нервовому перезбудженні, виразці шлунка, ендокардиті та міокардиті.
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
Література [ред.]
- Товстуха Є.С. Фітотерапія. - К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
