Карпати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Карпати — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині і Румунії. Простягається на 1500 км., утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — так звані Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Ґерлаховскі-Штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2061 м).

Зміст

[ред.] Походження назви

Краєвид в українських Карпатах.
Карпати, знімок з космоса.

Назва «Карпати» походить від албанського karpë (камінь), а дакійське могло означати «гора». Давнє польське слово «karpa» означає значні нерівності, підводні каміння, значні стовбури, або коріння. Від можливого дакійського значення — «гори», може походити назва народу — «карпи» — «ті хто живуть в горах», які населяли Карпати за часів Римської імперії.

[ред.] Геологічна будова і корисні копалини

Карпати утворюють північно-східну гілку Альпійської складчастої геосинклінальної області Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів північно-західного  — південно-східного простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті Карпати), Внутрішні Карпати, Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх Карпатах на территорії України виділяють Мармароський кристалічний масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання основних структурних елементів Карпат, виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Передкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родовища), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родовища), озокерит (Бориславське родовище), кам`яна і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родовища), в Закарпатському прогині — кам`яна сіль (Солотвинське родовище) газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське родовища), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родовище, алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родовище). У фронтальній частині Зовнішні Карпати відомі родовищами нафти, в Мармароському масиві — родов. доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам`яні литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд. У Карпатах розвинені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.

[ред.] Гірські масиви Карпат

  1. Зовнішні Західні Карпати
  2. Внутрішні Західні Карпати
  3. Зовнішні Східні Карпати
  4. Внутрішні Східні Карпати
  5. Південні Карпати
  6. Західні Румунські Карпати
  7. Трансильванське плато
  8. Сербські Карпати

[ред.] Дивіться також

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Джерела інформації

[ред.] Література

[ред.] Інтернет ресурси


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти