Карпати
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
Карпати — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині і Румунії. Простягається на 1500 км., утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2655 м (гора Ґерлаховскі-Штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2061 м).
Зміст |
[ред.] Походження назви
Назва «Карпати» походить від албанського karpë (камінь), а дакійське могло означати «гора». Давнє польське слово «karpa» означає значні нерівності, підводні каміння, значні стовбури, або коріння. Від можливого дакійського значення — «гори», може походити назва народу — «карпи» — «ті хто живуть в горах», які населяли Карпати за часів Римської імперії.
[ред.] Геологічна будова і корисні копалини
К. утворюють півн.-сх. гілку Альпійської складчастої геосинклінальної обл. Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів півн.-зах. — півд.-сх. простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті К.), Внутрішні К., Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх К. на тер. України виділяють Мармароський кристаліч. масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання осн. структурних елементів К., виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Пе-редкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родов.), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родов.), озокерит (Бориславське родов.), кам. і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родов.), в Закарпатському прогині — кам. сіль (Солотвинське родов.), газ, буре вугілля (Ільницьке, Крив-ське родов.), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родов., алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родов.). У фронтальній частині Зовніш. К. відомі родов. нафти, в Мармароському масиві — родов. доломіту, вапняків, ма-рмурів, сировини для кам. литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд. У К. розвинені мінеральні води, на півд.-зах. схилах К. і в Закарпатті — вуглекислі (родов. Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Сх.-Європейською платформою розташовані родов. азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізов. вод з підвищеним вмістом органіч. речовини (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.
[ред.] Склад Карпат
- Зовнішні Західні Карпати
- Південно-Моравські Карпати
- Центрально-Моравські Карпати
- Словацько-Моравські Карпати
- Західні Бескиди
- Центральні Бескиди
- Східні Бескиди (частково розташовані в Зовнішних Східних Карпатах)
- Подгуольно-Магурське пасмо
- Внутрішні Західні Карпати
- Зовнішні Східні Карпати
- Низькі Бескиди
- Східні Бескиди (частково розташовані Зовнішних Східних Карпатах)
- Внутрішні Східні Карпати
- Південні Карпати
- Західні Румунські Карпати
- Трансильванське плато
- Сербські Карпати
[ред.] Джерела інформації
- Карпати I
- Карпати II
- Карпати III
- Карпати IV
- Карпати V
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
[ред.] Дивіться також
[ред.] Література
- Володимир Собашко (2003). Дорогами і стежками карпат, Львів: «Центр Європи». ISBN 966-7022-56-0.
[ред.] Інтернет ресурси
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

