Карпати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

1.Зовнішні Західні Карпати 2. Внутрішні Західні Карпати 3. Зовнішні Східні Карпати 4. Внутрішні Східні Карпати 5. Трансильванські Альпи (Південні Карпати) 6. Західні Румунські Карпати 7. Трансильванське плато 8. Сербські Карпати

Цей термін має також інші значення

Карпати — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині і Румунії. Простягається на 1500 км., утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2655 м (гора Ґерлаховскі-Штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2061 м).

[ред.] Походження назви

Зображення:Карпати

Карпати.jpg

Назва «Карпати» походить від албанського karpë (камінь), а дакійське могло означати «гора». Давнє польське слово «karpa» означає значні нерівності, підводні каміння, значні стовбури, або коріння. Від можливого дакійського значення — «гори», може походити назва народу — «карпи» — «ті хто живуть в горах», які населяли Карпати за часів Римської імперії.

[ред.] Геологічна будова і корисні копалини

К. утворюють півн.-сх. гілку Альпійської складчастої геосинклінальної обл. Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів півн.-зах. — півд.-сх. простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті К.), Внутрішні К., Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх К. на тер. України виділяють Мармароський кристаліч. масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання осн. структурних елементів К., виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Пе-редкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родов.), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родов.), озокерит (Бориславське родов.), кам. і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родов.), в Закарпатському прогині — кам. сіль (Солотвинське родов.), газ, буре вугілля (Ільницьке, Крив-ське родов.), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родов., алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родов.). У фронтальній частині Зовніш. К. відомі родов. нафти, в Мармароському масиві — родов. доломіту, вапняків, ма-рмурів, сировини для кам. литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд. У К. розвинені мінеральні води, на півд.-зах. схилах К. і в Закарпатті — вуглекислі (родов. Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Сх.-Європейською платформою розташовані родов. азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізов. вод з підвищеним вмістом органіч. речовини (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.