Асен Іґнатов
| Асен Іґнатов | |
|---|---|
| болг. Асен Игнатов | |
| Народився |
9 квітня 1935 Шумен |
| Помер |
12 серпня 2003 (68 років) Хюрт, Німеччина |
| Діяльність | академічний філософ, антикомуністичний та політичний емігрант. |
| Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського і Deutsche Welle |
| Нагороди | |
Асен Іґнатов (болг. Асен Игнатов; 9 квітня 1935, Шумен — 12 серпня 2003, Хюрт, Німеччина) — один з видатних болгарських академічних філософів, антикомуністичний та політичний емігрант.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 9 квітня 1935 року в місті Шумен. Вивчав філософію у Софійському державному університеті. З середини 60-х років працював асистентом в Софійському університеті Святого Климента Охридського. Філософська антропологія є об'єктом його особистих інтересів та діяльності.
У 1968 році опублікував книжку з популярними нарисами «Тъга и порив по епохата», яка спровокувала політичний скандал. Невдовзі його звинуватили у «ревізіонізмі».
Деякий час працював науковим співробітником у Католицькому університеті міста Левен. Потім оселився в Німеччині. У 1979 року захистив докторську дисертацію на тему «Хайдегер та філософська антропологія». З 1980 по 1988 роках проживав у місті Кельн, де деякий час пропрацював редактором в болгарському відділенні радіо «Deutsche Welle».
З 1988 року — науковий співробітник Федерального інституту східноєвропейських досліджень в Кельні, читав лекції як доцент католицького університету «Академія Густава Зібера» в Баден-Вюртемберзі.
Автор понад 150 публікацій та 9 книг, більшість з яких видана німецькою мовою.
Нагороди[ред. | ред. код]
Бібліографія[ред. | ред. код]
Книги[ред. | ред. код]
- Тъга и порив на епохата, София: Български писател, 1968.
- Heidegger und die philosophische Anthropologie. Eine Untersuchung über die anthropologische Dimension des Heideggerschen Denkens (Хайдегер и философската антропология. Изследване на антропологическото измерение на Хайдегеровото мислене). (Monographien zur philosophischen Forschung, Band 174). Forum Academicum/Anton Hain, 1979, 325 S.
- Aporien der marxistischen Ideologielehre. Zur Kritik der Auffassung der Kultur als «Ideologie in letzter Instanz» (Апории на марксическото учение за идеологията). 1984, 176 S.
- Psychologie des Kommunismus: Studien zur Mentalität der herrschenden Schicht im kommunistischen Machtbereich. Johanes Bergmans Verlag, Muenchen, 1985, 181 S.
- Психология на комунизма: Студии за манталитета на господстващия слой в комунистическия свят. Преводач Елена Никлева. София: Аргес, 1991, 183 с.[1]
- Психология на комунизма. София: Нов български университет, 2012. ISBN 978-954-535-724-4
- Anthropologische Geschichtsphilosophie: Für eine Philosophie der Geschichte in der Zeit der Postmoderne. Academia Richarz, 1993, 221 S.
- Антропологическа философия на историята. София: Факел, 1998, 283 с. ISBN 954-411-047-X
- Selbstauflösung des Humanismus: die philosophisch-anthropologischen Voraussetzungen für den Zusammenbruch des Kommunismus (Самоотмяната на хуманизма). Baden-Baden: Nomos, 1996, 156 S.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Биографична бележка за Асен Игнатов в Литернет [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Биографична бележка за Асен Игнатов на сайта Omda.bg [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Интервю за радио Свободна Европа, 2002
- «Психологията на комунизма или българския принос за опознаването на комунистическия манталитет» (Христо Христов представя книгата «Психология на комунизма» на Асен Игнатов, изд. Нов български университет, 2013 г.)
- «Абсолютното безсилие пред всемогъщия режим» (откъс от книгата «Психология на комунизма») [Архівовано 16 серпня 2013 у Archive.is], «Епохални времена», 19.07.2009.
- За книгата на Асен Игнатов «Психология на комунизма» [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайта Портал за култура, изкуство и общество, 13 март 2013 г.
- Михаил Неделчев, «Асен Игнатов», сп. «Демократически преглед», 2001, кн. 2.
- Жерминал Чивиков, «Епитафия за Асен Игнатов (1935—2003)», в. «Култура», бр. 33, 12 септември 2003 г.
- Димитър Бочев, «Памет за Асен Игнатов», в. «Дневник», 21 август 2003 г.
- Димитър Бочев, «Намек за щастие. Асен Игнатов шокираше закоравелите догматици на сталинската гвардия», в. «Стандарт», 17 април 2006 г.
- Димитър Бочев, «Асен Игнатов реабилитира философията като наука» [Архівовано 16 серпня 2013 у Wayback Machine.], в. «24 часа», 14 август 2013 г.