Астахова Поліна Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Спортивні медалі
Спортивна гімнастика
Представник СРСР СРСР
Олімпійські ігри
Золото Літні Олімпійські ігри 1956 Командний залік
Золото Літні Олімпійські ігри 1960 Командний залік
Золото Літні Олімпійські ігри 1960 Різновисокі бруси
Золото Літні Олімпійські ігри 1964 Командний залік
Золото Літні Олімпійські ігри 1964 Різновисокі бруси
Срібло Літні Олімпійські ігри 1960 Вільні вправи
Срібло Літні Олімпійські ігри 1964 Вільні вправи
Бронза Літні Олімпійські ігри 1956 Командні вправи з предметом
Бронза Літні Олімпійські ігри 1960 Абсолютний залік
Бронза Літні Олімпійські ігри 1964 Абсолютний залік
Чемпіонати світу
Золото Чемпіонат світу зі спортивної гімнастики 1958 Командний залік
Золото Чемпіонат світу зі спортивної гімнастики 1962 Командний залік
Срібло Чемпіонат світу зі спортивної гімнастики 1966 Командний залік
Бронза Чемпіонат світу зі спортивної гімнастики 1970 Різновисокі бруси
Чемпіонати Європи
Золото 1959 Краків Колода
Золото 1961 Лейпциг Колода
Золото 1961 Лейпциг Різновисокі бруси
Срібло 1961 Лейпциг Абсолютний залік
Срібло 1961 Лейпциг Вільні вправи


Полі́на Григо́рівна Аста́хова (30 жовтня 1936, Дніпропетровськ — 5 серпня 2005, Київ) — українська гімнастка, багаторазова олімпійська чемпіонка. На Олімпійських іграх Астахова здобула 10 медалей: 5 золотих, дві срібні й три бронзові.

Поліна зацікавилася спортивною гімнастикою у тринадцятирічному віці, побачивши змагання з цього виду спорту в Донецьку, куди напередодні переселилася її родина. Вона почала тренуватися в клубі «Шахтар» під керівництвом заслуженого тренера СРСР Володимира Олександровича Смирнова.

За виняткову грацію на Заході Астахову іменували руською берізкою. Італійські журналісти на оліпійському турнірі в Римі навіть називали її Мадонною. В проміжку між 1956 і 1966 роками вона виграла чимало міжнародних і внутрішніх змагань, особливо на різновисоких брусах. З 1955 по 1968 рік вона входила до складу збірної СРСР.

Вперше стартувавши на чемпіонаті Радянського Союзу в 1954 році, Астахова одразу ж пробилася в збірну. На Олімпіаді, що відбувалася того ж року, Поліна була наймолодшою в команді і стала олімпіською чемпіонкою в командному заліку. На римській Олімпіаді вона лідирувала, але втратила цілий бал після падіння з колоди, яка була сьомою з восьми дисциплін. Така невдача дуже розчарувала дівчину, і вона навіть більше не змагалася того року, хоча виграла золото в складі команди, срібло у вільних вправах і бронзу в абсолютному заліку. В 1961 році вона поборола розчарування і виграла золото на брусах та у вільних вправах на чемпіонаті Європи. На токійській Олімпіаді 1964 року Астахова зробила внесок у перемогу в командному заліку, виграла бруси, стала другою у вільних вправах і третьою в абсолютному заліку.

Надгробок Поліни Астахової на Байковому цвинтарі

Завершивши кар'єру гімнастки, Поліна Григорівна, починаючи з 1972 року працювала тренером збірної УРСР. У 2002 році Астахову включили до Міжнародної зали гімнастично слави. Останні роки свого життя Астахова прожила в Києві.