Атрофія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атрофія
Mouse with spinal muscular atrophy.jpg
Миша із атрофією хребетної мускулатури.
МКХ-10
MeSH D001284

Атрофі́я (грец. άτροφος — виснажений, худий худолій) — зменшення розмірів органів або тканин, що супроводжується занепадом їхньої діяльності.

Атрофія — це здебільшого хворобливе явище, яке може викликатися порушенням функції нервової системи, недостатністю діяльності, розладом живлення органів або тканин впливом на них механічних, фізичних або хімічних факторів тощо.

Атрофія тканин спостерігається у хворих на рак, туберкульоз, при деяких захворюваннях головного й спинного мозку. Поряд з цим атрофія може виникнути внаслідок вікових змін організму (т. з. фізіологічна атрофія). Найхарактернішими проявами старечої атрофій є ламкість кісток та дряблість шкіри.

Лікування патологічної атрофії полягає в усуненні первинного захворювання.

Атрофія — це часткове руйнування протоплазми м'язової клітини у ще живому організмі. При атрофії спостерігається зменшення товщини м'язових волокон, у них зменшується вміст скоротливих білків, енергетичних речовин, в серцевому м'язі з'являються ділянки некрозу, в шлунку — виразки. Атрофія часто розвивається у людей, що тривалий час хворіють і знаходяться на постільному режимі, у людей з травмованими нервами, перерізаними сухожилками або з накладеними гіпсовими пов'язками. Прямим наслідком атрофії є зменшення маси м'язів і зниження їх працездатності. При своєчасному відновленні рухової активності наслідки атрофії поступово зникають.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]