Байдарка (річка)
| Байдарка | |
|---|---|
 | |
| 44°24′43″ пн. ш. 33°46′35″ сх. д. / 44.41210000002777747° пн. ш. 33.77660000002777707° сх. д. | |
| Витік | на північній стороні від перевалу Байдарських воріт |
| • координати | 44°24′48″ пн. ш. 33°46′30″ сх. д. / 44.41333° пн. ш. 33.77500° сх. д. |
| Гирло | Чорної річки |
| • координати | 44°29′19″ пн. ш. 33°47′42″ сх. д. / 44.48861° пн. ш. 33.79500° сх. д. |
| Похил, м/км | 20 м/км |
| Басейн | Чорного моря |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 14 км |
| Площа басейну: | 62,0 км² |
| Середньорічний стік | 44,2 м³/с |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Байдарка[1] (рос. Байдар[2]) — річка в Україні, на Кримському півострові. Ліва притока Чорної річки (басейн Чорного моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 14 км, похил річки 20 м/км, площа басейну водозбору 62,0 км²[1], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 8,51 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,65. Річка формується багатьма струмками та загатами[3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північній стороні від перевалу Байдарських воріт. Спочатку тече переважно на північний захід через Кизилове, проти села Орлине повертає на північний схід. Далі протікає через Байдарський заказник, Озерне і впадає у Чорну річку.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Тилове, Широке.
Притоки[ред. | ред. код]
- Курюка-Су (права), Курукчу-Чокрак (права), Тарамиш-Озен (ліва). Верхня притока Курюка-Су[4] має довжину приблизно 5,63 км і впадає у річку на західній околиці села Орлине. Нижня притока Тарамиш-Озен довжиною приблизно 4,04 км, тече через село Тилове і впадає у річку нижче правої притоки.
Цікавий факт[ред. | ред. код]
- Біля села Орлине річку перетинає автошлях Т 2709.
Література[ред. | ред. код]
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 29
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б shron1.chtyvo.org.ua/Levchenko_SP/Kataloh_richok_Ukrainy.pdf (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 3 вересня 2018.
- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXXV, лист 12-1, 1865 год // Байдар // Р. Байдар (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2013.
- ↑ google.com.ua/maps/@44.4413519,33.7565972,13.75z?hl=uk
- ↑ Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXXV, лист 12-1, 1865 год // с. Байдар // Р. Курюка-Су (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 129. — (№ 2235).
| ||||||||||||||||||||
