Кхоур-Джилга
| Кхоур-Джилга | |
|---|---|
| 45°04′17″ пн. ш. 35°06′40″ сх. д. / 45.07150000002777546° пн. ш. 35.11120000002777175° сх. д. | |
| Витік | на північно-східній околиці села Кринички (крим. Kriniçki) |
| • координати | 45°04′38″ пн. ш. 35°07′19″ сх. д. / 45.07722° пн. ш. 35.12194° сх. д. |
| Гирло | Субаш |
| • координати | 45°14′05″ пн. ш. 35°14′38″ сх. д. / 45.23472° пн. ш. 35.24389° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | ~22,19 км |
| Площа басейну: | 145 км² |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Кхоур-Джилга, Кхоур-Джила[1] (рос. Кхоур-Джилга), (крим. Quru Cılğa, Къуру Джылгъа) — річка в Україні, у Кіровському районі Автономної Республіки Крим. Права притока річки Субаш, (басейн Азовського моря).
![[1]](#cite_note-freemap.com.ua/maps/genshtab/l-36-107.jpg-1){kind=link}
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки приблизно 22,19 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 19,95 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,11 [2]. Формується багатьма притоками, безіменними струмками та загатами[2].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-східній околиці села Кринички (крим. Kriniçki) . Тече переважно на північний схід через села Бабенкове (до 1945 року — Есен-Елі, крим. Esen Eli) , Матросівку (до 1945 року — Булґар Круглік, Болгарський Круглик, крим. Bulğar Kruglik) , Красносільське (до 1945 року — Яни-Басалак, Новий Басалак, крим. Yañı Basalaq) , Ярке Поле (до 1945 року — Кизил Терчек, Червоний Терчек, крим. Qızıl Terçek) , Кіровське (до 1944 р. Ісля́м-Тере́к; рос. Кировское, крим. İslâm Terek) і на південно-західній околиці села Синицине (до 1945 року — Барак, крим. Baraq) впадає у річку Субаш.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Партизани (до 1945 року — Шейх-Елі, крим. Şeyh Eli) .
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У XIX столітті на військовій мапі річка називалася Нахчевань чекрак з правою притокою Чюрюк-су[3].
- Біля населених пунктів Бабенкове, Красносільське, Ярке Поле та Кіровське річку перетинаю автошляхи М17 (автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Херсон — Джанкой — Феодосія — Керч ) та Т 0113 (автомобільний шлях територіального значення в Автономній Республіці Крим).
- Нині стік низин зарегульований в скидний колектор Північно-Кримського каналу (при цьому, приплив є більш повноводним, ніж основна річка)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ freemap.com.ua/maps/genshtab/l-36-107.jpg
- ↑ а б google.com.ua/maps/@45.119364,35.1477485,15.5z?hl=uk
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIII, лист: 14. Показаны территории: Таврической губернии. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 307
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |