Балка П'яна
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Балка П'яна | |
|---|---|
| Витік | на північно-західній стороні від села Малоорлівка |
| • координати | 48°11′28″ пн. ш. 38°18′01″ сх. д. / 48.19111° пн. ш. 38.30028° сх. д. |
| Гирло | Булавинка |
| • координати | 48°12′43″ пн. ш. 38°14′31″ сх. д. / 48.21194° пн. ш. 38.24194° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: | |
| Довжина | ~5,27 км |
Балка П'яна, Байрак П'яний[1] — балка (річка) в Україні у Шахтарському районі Донецької області. Ліва притока річки Булавинки (басейн Азовського моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 5,27 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 4,91 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,07[2]. Формується декількома балками та загатами[1][3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-західній стороні від села Малоорлівка. Тече переважно на північний захід через селище Дружне і на південно-східній околиці міста Єнакієве впадає в річку Булавинку, ліву притоку річки Кринки.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Від витоку балки на північно-східній стороні на відстані приблизно 2,16 км пролягає автошлях Т 0517[2] (автомобільний шлях територіального значення у Донецькій області. Пролягає територією Єнакієвської, Кіровської, Шахтарської міськрад і Шахтарського та Амвросіївського районів через Єнакієве — Бунге — Хрестівку — Шахтарськ — Амвросіївку. Загальна довжина — 45,5 км.).
- На правому березі балки у місті Бунге розташований териком імені Петра Болбочана[4].
- У XX столітті на балці існували молочно-тваринна ферма (МТФ) та газова сверловина[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVI, лист: 17. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского.
- ↑ а б Балка на Google.Maps
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу М-37-137. Горловка. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ Балка на OpenStreetMap
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] – К.: Наукова думка, 1979. – С. 454
