Барбертоніт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Барбертоніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | дискредитований (D)[d][1] |
| Ідентифікація | |
| Колір | рожевий до бузкового |
| Спайність | довершена |
| Твердість | 1,5—2,0 |
| Блиск | восковий до перламутрового |
| Колір риси | блідо-бузкова до білої |
| Густина | 2,1 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Barberton[d] |
Барбертоні́т — мінерал, водний карбонат магнію та хрому острівної будови.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Mg6Cr2(OH)16CO3×4H2O. Сингонія гексагональна. Густина 2,1. Твердість 1,5—2,0. Пластинчасті або волокнисті агрегати з довершеною спайністю. Колір рожевий до бузкового. Риса блідо-бузкова до білої. Блиск восковий до перламутрового. Жирний на дотик.
Поширення[ред. | ред. код]
Виявлений в Дундас (Тасманія) і Каапше-Хуп (Трансвааль, ПАР). Асоціює з стихтитом, хромітом, антигоритом.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Williams P. A., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 14, New minerals and nomenclature modifications approved in 2012 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2012. — Vol. 76, Iss. 5. — P. 1281–1288. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Барбертоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Барбертоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Барбертоніт |
- Barbertonite [Архівовано 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]
