Бароковий цикл
| Бароковий цикл | |
|---|---|
| The Baroque Cycle | |
 Ніл Стівенсон (в центрі) та персонажі його Барокового циклу: Ісаак Ньютон, Готфрід Вільгельм Лейбніц, Софія Ганноверська та Вільгельм Оранський (за годинниковою стрілкою від верхнього лівого) | |
| Загальна інформація | |
| Автор | Ніл Стівенсон |
| Жанр | |
| Країна | США |
| Мова оригіналу | англійська |
| Дати публікацій | |
| Перше видання | 2003 і 2004 роки |
Бароковий цикл (англ. The Baroque Cycle) — цикл романів американського письменника Ніла Стівенсона. Опублікований у 2003 і 2004 роках у трьох томах, що містять загалом 8 книг.
Персонажі, серед яких багато історичних постатей зламу XVII і XVIII століть, діють на теренах Європи, Африки, Азії та Центральної Америки. Попри зовнішню подібність до пригодницького історичного роману, Стівенсон характеризує свою роботу як наукову фантастику, аргументуючи це наявністю надприродних подій та особливим сюжетним значенням технологій.[1] Криптографія та нумізматика в цій серії посідають таке ж важливе місце, як і в деяких інших творах автора.
Книги[ред. | ред. код]
У Бароковий цикл входять вісім романів «об'єднані в три томи, що було зручніше з видавничої точки зору»; Стівенсон передчував, що до його роботи приклеїться фальшивий додаток трилогія.[2]
У редакції 2003 та 2004 років, цикл мав наступну структуру:
- Ртуть, Том І Барокового циклу — видання одержало премію Артура Кларка та номінувалося на премію Локус у 2004 році[3]
- Книга 1 — Ртуть
- Книга 2 — Король волоцюг
- Книга 3 — Одаліска
- Змішання, Том ІІ Барокового циклу — переможець премії Локус
- Книга 4 — Бонанса
- Книга 5 — Альянс (The Juncto)
- Система світу, Том III Барокового циклу — переможець премії Локус, номінант премії Артура Кларка, 2005[4]
- Книга 6 — Соломонове золото
- Книга 7 — Потік (Currency)
- Книга 8 — Система світу
Простір і час розгортання сюжету[ред. | ред. код]
Всі події циклу романів розгортаються в період між реставрацією Стюартів і початком XVIII-го століття. В основному герої діють на просторах Європи, переважно в Англії, Голландії, Німеччині та Франції. Однак пригоди одного персонажа, короля волоцюг Джека Шафто, мають обширну географію, включно з Ост- і Вест-Індією, Єгиптом, Японією, Мексикою та Філіппінами. Британські колонії в Північній Америці згадуються також у зв'язку з іншим персонажем, Деніелєм Уотерхаусом.
Події першого тому відбуваються головним чином у період між реставрацією 1660 року і славною революцією 1688. Змішання продовжує сюжетні лінії Ртуті без часової перерви, але завдяки мандрам Джека Шафто географія поширюється за межі Європи фактично на всю земну кулю. Дія Системи світу поміщена в Лондон у 1714 рік, близько десяти років після подій Змішання.
Теми[ред. | ред. код]
Центральною темою серії є рух у країнах Європи від клерикального й феодального ладу до раціональної, заснованої на персональних заслугах (а не родовитості) системи правління, що відома зараз як Західна або модерна.
Історичні постаті змальовані в Бароковому циклі, такі як: вчені Ньютон, Лейбніц, Гюйгенс, Роберт Гук і Томас Ньюкомен, митці Крістофер Рен і Георг Фрідріх Гендель, вельможі і правителі Англії, Франції, германських держав, Голландії, Московії, Польщі й Османської імперії, — потрапляють у фантастичні ситуації та взаємодіють із вигаданими персонажами. Карколомні пригоди в дусі авантюрних романів ділять сторінки з діалогами й замальовками, що передбачають добре знайомство автора з історичними джерелами. Читачу відкривається побут і звичаї верств населення різних країн, інтриги королівських дворів, життя колоній та амстердамської біржі, світова панорама релігійних гонінь, соціального й національного гноблення, історія перших фінансових криз, відбудова Лондону після Великої пожежі, торгівля в Атлантиці й на Тихому океані, створення наукового Королівського товариства, військова тактика піратів і армій світу та багато іншого. Тогочасні наукові сенсації відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку подій циклу романів: відкриття фосфору й методів очищення срібла, істинна мова Джона Вілкінса, механічна обчислювальна машина Лейбніца та парова машина Ньюкомена, пошук методів визначення довготи у морських подорожах, суперечка про пріоритет створення диференціального числення та ін.
Важливою для сюжету є тема алхімії. Головний алхімік фантастичної сторони Циклу – це загадковий Енох Роот, який разом з нащадками кількох персонажів цієї серії, також фігурує в романі Ніла Стівенсона Криптономікон.
Джерела та зв'язок з іншими творами Стівенсона[ред. | ред. код]
Стівенсон отримав натхнення до роботи над Бароковим циклом, коли, працюючи над Криптономіконом (1999), зіткнувся з твердженнями Джорджа Дайсона в книзі «Дарвін серед машин», що Лейбніц був «можливо, творцем символічної логіки і працював з обчислювальними машинами». Він також чув про знакову дискусію між Лейбніцем і Ньютоном стосовно пріоритету в винаході диференціального числення, про Ньютонову роботу в Британському казначействі протягом його останніх 30 років життя та інше. Зрештою «ця інформація вразила його, адже він саме працював над книгою про гроші та комп'ютери». Подальше заглиблення в епоху захопило письменника та призвело до написання Барокового циклу.
Як зазначено вище, частина героїв цього циклу є пращурами персонажів Криптономікону, мають схожу вдачу, особливості й ідеї. Ці твори споріднює тема криптографії, аналіз фінансових систем, історія та філософія науки, а також безліч деталей. Цікавим є загравання автора зі стилями та жанрами. В творі гармонійно з'єднані епістоли, опис авантюрних пригод, епічних військових баталій, філософські діалоги, злодійський жаргон та урочиста мова проповіді, ділові договори та політичні документи. В історичному контексті XVII—XVIII століть розгортаються пригоди та діють персонажі типові для кіберпанку (можливо, стимпанку), поєднуються притаманні жанру теми інформаційної безпеки, екологічного лиха, залежностей, злочинності й жебрацтва на тлі розвитку технологій і глобалізації, а в останній книзі, взагалі, раптово з'являються молодики з характерними зачісками ірокез.
Персонажі[ред. | ред. код]
Головні персонажі[ред. | ред. код]
- Деніель Вотерхауз, англійський натураліст і дисентер
- Джек Шафто, безграмотний авантюрист, спритний і харизматичний злодій
- Еліза, викрадена й обернена в рабство дівчина, що пізніше стає шпигункою та фінансисткою
- Енох Роот, таємничий і нестаріючий чоловік, який також з'являється в Криптономіконі в часи Другої світової війни та в кінці 1990-х
- Боб Шафто, солдат на службі Джона Черчилля, брат Джека Шафто.
Другорядні персонажі[ред. | ред. код]
Історичні особи, що з'являються в якості персонажів[ред. | ред. код]
Критичні відгуки[ред. | ред. код]
Роберт Вірсем (Robert Wiersem) з газети «Торонто Стар» називає Бароковий цикл таким, що «підносить, занурює в епоху, холодить мозок цілісністю, диво-роман, який буде тримати увагу критиків протягом наступних 100 років»- («sublime, immersive, brain-throttlingly complex marvel of a novel that will keep scholars and critics occupied for the next 100 years»).[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Godwin, Mike; Neal Stephenson (February 2005). Neal Stephenson's Past, Present, and Future. Reason (magazine). Архів оригіналу (print article) за 10 серпня 2007. Процитовано 11 серпня 2007.
Labels such as science fiction are most useful when employed for marketing purposes, i.e., to help readers find books that they are likely to enjoy reading. With that in mind, I'd say that people who know and love science fiction will recognize these books as coming out of that tradition. So the science fiction label is useful for them as a marketing term. However, non-S.F. readers are also reading and enjoying these books, and I seem to have a new crop of readers who aren't even aware that I am known as an S.F. writer. So it would be an error to be too strict or literal-minded about application of the science fiction label.
- ↑ Stephenson comment on MetaWeb
- ↑ 2004 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 6 жовтня 2009. Процитовано 21 липня 2009.
- ↑ 2005 Award Winners & Nominees. Worlds Without End. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 21 липня 2009.
- ↑ The Power of Three. The Toronto Star. 3 жовтня 2004. Процитовано 1 квітня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інтерв'ю Ніла Стівенсона [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] для журналу Локус
- Джерело сучасного світу інтерв'ю Гленна Рейнольдса в часописі Tech Central Station
- Назад до бароко відгук Рейнольдса в The Weekly Standard
- «Ніл Стівенсон — інтерв'ю» [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] в Guardian Unlimited з приводу Барокового циклу
