Башкаус

Башкаус 51°11′42″ пн. ш. 87°45′57″ сх. д. Витік південь Улаганського району Республіки Алтай, Росія • координати 50°12′35″ пн. ш. 89°11′33″ сх. д. • висота, м 2540 м Гирло вище с. Баликча, Улаганський район Республіки Алтай, Росія (ліва притока Чулишмана) • координати 51°11′42″ пн. ш. 87°45′58″ сх. д. • висота, м 452 м Басейн Чулишман→Телецьке озеро→Бія→Об→Карське море→Північний Льодовитий океан Країни:  Росія Прирічкові країни: Росія: Республіка Алтай Регіон Республіка Алтай Довжина 219 км Площа басейну: 7 770 км² Середньорічний стік 27 м³/с Притоки: Калбакая (пр.), Кумурлу (пр.), Верхній Ільдугем (л.), Артлаш (пр.), Нижній Ільдугем (л.), Великий Улаган (пр.), Кубадру (л.), Каракудюр (л.), Аспатти (л.), Ониш (пр.), Чебдар (л.)  Медіафайли у Вікісховищі

Дані вимірювання стоку (м³/с) січень: 2,48 лютий: 1,93 березень: 2,08 квітень: 11,74 травень: 66,18 червень: 81,45 липень: 61,52 серпень: 44,04 вересень: 28,54 жовтень: 15,42 листопад: 6,99 грудень: 4,05 Усть-Улаган (90 км від гирла), 1961–1992

Башкаус — річка у Росії, ліва притока Чулишмана, тече в Республіці Алтай.

Фізіографія

Башкаус починається у східному Алтаї на півдні Улаганського району Республіки Алтай на кордоні з Кош-Агацьким районом. Річка витикає з невеликого льодовикового озера на східному краї Курайського хребта біля його стику з хребтом Чихачева, на висоті приблизно 2540 м над рівнем моря. Від витоку тече на захід, потім поступово відхиляється до північного заходу. В середній течії в районі села Усть-Улаган починає відхилятись до півночі, і в низов’ях вже тече майже точно на північ. Після злиття з лівою притокою Чебдаром незадовго до гирла повертає до північного сходу. Більша частина русла Башкауса пролягає у вузькій глибокій долині між Курайським хребтом і Улаганським плато.

Башкаус впадає в Чулишман на висоті на висоті 452 м над рівнем моря приблизно за 12 км вище по його течії від села Баликча, за 20 км до впадіння Чулишмана у Телецьке озеро. У гирлі має 35–50 м завширшки і глибину до 1 м; швидкість плину 2,3 м/с.

В Башкаус впадає велика кількість приток, які особливо численні в його верхній і середній течії. Найбільші з них: Верхній Ільдугем, Нижній Ільдугем, Кубадру, Каракудюр, Аспатти, Чебдар — ліві, Калбакая, Кумурлу, Артлаш, Великий Улаган, Ониш — праві.

Гідрологія

Довжина річки 219 км, площа басейну 7 770 км². Середньорічний стік, виміряний за 90 км від гирла біля села Усть-Улаган у 1961–1992 роках, становить 27 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається в лютому (1,93 м³/с), максимум — у червні (81,5 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (0,48 м³/с) спостерігався в лютому 1977 року, абсолютний максимум (204 м³/с) — у червні 1966.

Інфраструктура

Басейн Башкауса лежить повністю в межах Улаганського району Республіки Алтай. Долина Башкауса населена густіше за сусідній Чулишман: у середній течії при злитті з правою притокою Великим Улаганом над річкою лежить райцентр Усть-Улаган (нас. 2,5 тис. осіб) і село Чібіля; вище від них — село Саратан; нижче — село Кара-Кудюр, біля гирла — Кокбеш. У верхів’ях Великого Улагана існує село Баликтуюль.

В Усть-Улагані річку перетинає міст на регіональній автодорозі Акташ — Усть-Улаган — Баликтуюль (Улаганський тракт), яка сполучає долину Башкауса з федеральною автотрасою М-52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт). Від Усть-Улагана удовж річки вверх по течії також іде дорога на Саратан.

Завдяки своєму гірському характеру і великій кількості порогів, водоспадів, та інших перешкод Башкаус має популярність серед екстремальних туристів-водників: маршрути по Башкаусу та його притокам належать до VI категорії — найвищої категорії складності, прийнятій у російському водному туризмі.

Джерела

• Велика радянська енциклопедія: http://bse.sci-lib.com/article102296.html [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
• R-ArcticNET [Архівовано 16 вересня 2006 у Wayback Machine.], дані виміряння стоку: Усть-Улаган [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (90 км від гирла) (англ.)