Республіка Алтай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Республіка Алтай
Республика Алтай
Алтай Республика
Flag of Altai Republic.svg Coat of Arms of Altai Republic.svg
Прапор Республіки Алтай Герб Республіки Алтай
Республіка Алтай на карті Росії
Республіка Алтай на карті Росії
Столиця Горно-Алтайськ
Площа

- Усього
- % водн. пов.

35-а

92 600 км²
0,2

Населення

- Усього
- Густота

79-а

202 947 (2002)
2,2 осіб/км²

Федеральний округ Сибірський
Економічний район Західно-Сибірський
Автомобільний код 04
Державна мова російська, алтайська
Гімн Завантажити
Часовий пояс MSK+3 (UTC+7)

Респу́бліка Алта́й (рос. Респу́блика Алта́й; алт. Алтай Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.

Столиця — м. Горно-Алтайськ.

Межує з Республіками Тувою і Хакасією, Алтайським краєм і Кемеровською областю, а також Китаєм, Монголією і Казахстаном.

Утворено 1 червня 1922.

Географія[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний, з коротким спекотним літом і довгою морозною зимою.

Рельєф республіки характеризується високими хребтами, розділеними вузькими й глибокими річковими долинами, рідкими широкими міжгірськими улоговинами. Найвища гора — Бєлуха (Кадин-Бажи) — 4506 м, є найвищою точкою Сибіру.

Річкова система нараховує більше 20 тисяч водотоків із загальною довжиною більше 60 тис. км і близько 7 тисяч озер загальною площею більше 600 км². Найбільші ріки — Катунь і Бія, які, зливаючись, утворять ріку Об, найбільшу ріку Сибіру. Найбільше озеро — Телецьке (Алтин-Кель) із площею водного дзеркала 230,8 км² і глибиною 325 метрів.

Часовий пояс[ред.ред. код]

Республіка Алтай перебуває в часовому поясі, який позначається за міжнародним стандартом як Omsk Time Zone (OMST/OMSST). Зсув відносно UTC становить +6:00 (OMST, зимовий час) / +7:00 (OMSST, літній час), тому що в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу, часовий пояс має постійний зсув +3 години й позначається в Росії відповідно як MSK+3. Омський час відрізняється від поясового часу на одну годину, тому що на території Росії діє декретний час.

Історія[ред.ред. код]

Гора Бєлуха
Кучерлинське озеро

Люди оселилися у долинах Алтаю в епоху палеоліту, близько 1,5 млн років тому. Саме такий вік всесвітньо відомої Улалінської стоянки, виявленої в Горно-Алтайську.

В VIII-ІІІ століттях до н. е. Алтай населяли скіфи-пазирикці — творці алтайського звіриного стилю.

Гунно-сарматський період історії регіону починається з кінця ІІІ століття до н. е. Владиками Центральної Азії з VI століття н. е. стають нащадки гунів, предки алтайців — тюрки.

Збережені елементи алтайського звіриного стилю в традиційному мистецтві сучасних корінних жителів підтверджують зв'язок алтайських племен з іншими древніми народами всього євразійського материка.

Алтай — прабатьківщина всіх сучасних тюркських народів світу, де в 552 древні тюрки створили свою державу — каганат. Тут сформувалася мова тюрків, що одержала поширення серед всіх народів каганату завдяки появі писемності у зв'язку з державністю тюрків, відомої сьогодні як «архейська рунічна писемність». Все це послужило появі в сучасному науковому світі термінології алтайська сім'я мов (куди входять 3 більші групи: японо-корейська, тунгусо-маньчжурська, тюрко-монгольська) і дало можливість затвердитися у світовій науці науковому напрямку — алтаїстиці.

Алтай у силу геополітичного розташування — центр Євразії — у різні історичні епохи поєднував різні етноси й культури.

Тривалий час Алтай був центром держави калмиків — Джунгарського ханства. Російські першопрохідники називали алтайців білі калмики. В 1756 p. після падіння Джунгарської держави, північний Алтай був анексований Російською державою.

Республіка Алтай створена 1 червня 1922 p. як Ойротська автономна область у складі Алтайського краю, перейменована 7 січня 1948 p. у Горно-Алтайську автономну область; з 25 жовтня 1990 p. підвищений її статус (Горно-Алтайська АРСР), 3 липня 1991 p. — Горно-Алтайська РСР в складі Росії, із травня 1992 p. — Республіка Горний Алтай, з 12 грудня 1993 p. — Республіка Алтай.

Населення[ред.ред. код]

Населення республіки становить 207,1 тис. осіб (2008). Густота населення — 2,2 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 25,9% (2005).

За даними перепису 2002, національний склад населення був наступним:

Національність Чисельність, тис. % від загальної чисельності
Росіяни 116,5 57,4
Алтайці 62,2 30,6
Казахи 12,1 6,0
Теленгіти 2,4 1,2
Тубалари 1,5 0,8
Українці 1,4 0,7
Кумандінці 0,9 0,5
Німці 0,9 0,4
Челканці 0,8 0,4
Вірмени 0,5 0,2
Татари 0,5 0,2
Білоруси 0,3 0,1
Азербайджанці 0,3 0,1
Інші національності 2,7 1,4

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 2,5 тисячі
2003
Горно-Алтайськ 53,7 (2007) Усть-Кокса 4,0
Майма 15,3 Усть-Кан 3,5
Кош-Агач 5,7 Акташ 3,4
Турачак 5,5 Чемал 3,3
Онгудай 5,4 Кизил-Озек 3,2
Шебаліно 4,9 Улаган 2,6

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Райони Республіки Алтай

Природні катаклізми[ред.ред. код]

27 вересня 2003 року в шести південних районах Республіки Алтай відбувся найбільш руйнівний за останні кілька десятиліть землетрус. Його причиною стала важкопрогнозована геологічна катастрофа. В епіцентрі сила підземних поштовхів досягала 8-9 балів по шкалі Ріхтера. Після цього в Республіці була відзначена серія нових землетрусів меншої сили. Поштовхи зафіксовані навіть у Новосибірській області, Красноярському краї й Східному Казахстані.

Найбільші руйнування були в Кош-Агацькому, Улаганському, Шебалінському і Онгудайському районах Республіки Алтай. Жертв не було (лише кілька людей одержали легкі травми), але землетрус зруйнував і зашкодив понад 1,8 тисячі (за іншим даними — близько 500) житлових будинків, у яких проживали більше семи тисяч людей, а також адміністративні будинки (школи, лікарні). Збиток, нанесений республіці, склав понад мільярд рублів.

Особистості[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]