Республіка Алтай
| Республіка Алтай | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Республика Алтай | |||||
| Алтай Республика | |||||
|
|||||
.svg) |
|||||
| Республіка Алтай на карті Росії | |||||
| Столиця | Горно-Алтайськ | ||||
| Площа - Усього |
35-а 92 600 км² |
||||
| Населення - Усього |
79-а 202 947 (2002) |
||||
| Федеральний округ | Сибірський | ||||
| Економічний район | Західно-Сибірський | ||||
| Автомобільний код | 04 | ||||
| Державна мова | російська, алтайська | ||||
| Гімн | Завантажити | ||||
| Часовий пояс | MSK+3 (UTC+7) | ||||
Респу́бліка Алта́й (рос. Респу́блика Алта́й; алт. Алтай Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.
Столиця — м. Горно-Алтайськ.
Межує з Республіками Тувою і Хакасією, Алтайським краєм і Кемеровською областю, а також Китаєм, Монголією і Казахстаном.
Утворено 1 червня 1922.
Зміст |
Географія[ред.]
Клімат помірно континентальний, з коротким спекотним літом і довгою морозною зимою.
Рельєф республіки характеризується високими хребтами, розділеними вузькими й глибокими річковими долинами, рідкими широкими міжгірськими улоговинами. Найвища гора — Бєлуха (Кадин-Бажи) — 4506 м, є найвищою точкою Сибіру.
Річкова система нараховує більше 20 тисяч водотоків із загальною довжиною більше 60 тис. км і близько 7 тисяч озер загальною площею більше 600 км². Найбільші ріки — Катунь і Бія, які, зливаючись, утворять ріку Об, найбільшу ріку Сибіру. Найбільше озеро — Телецьке (Алтин-Кель) із площею водного дзеркала 230,8 км² і глибиною 325 метрів.
Часовий пояс[ред.]
Республіка Алтай перебуває в часовому поясі, який позначається за міжнародним стандартом як Omsk Time Zone (OMST/OMSST). Зсув відносно UTC становить +6:00 (OMST, зимовий час) / +7:00 (OMSST, літній час), тому що в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу, часовий пояс має постійний зсув +3 години й позначається в Росії відповідно як MSK+3. Омський час відрізняється від поясового часу на одну годину, тому що на території Росії діє декретний час.
Історія[ред.]
Люди оселилися у долинах Алтаю в епоху палеоліту, близько 1,5 млн років тому. Саме такий вік всесвітньо відомої Улалінської стоянки, виявленої в Горно-Алтайську.
В VIII-ІІІ століттях до н. е. Алтай населяли скіфи-пазирикці — творці алтайського звіриного стилю.
Гунно-сарматський період історії регіону починається з кінця ІІІ століття до н. е. Владиками Центральної Азії з VI століття н. е. стають нащадки гунів, предки алтайців — тюрки.
Збережені елементи алтайського звіриного стилю в традиційному мистецтві сучасних корінних жителів підтверджують зв'язок алтайських племен з іншими древніми народами всього євразійського материка.
Алтай — прабатьківщина всіх сучасних тюркських народів світу, де в 552 древні тюрки створили свою державу — каганат. Тут сформувалася мова тюрків, що одержала поширення серед всіх народів каганату завдяки появі писемності у зв'язку з державністю тюрків, відомої сьогодні як "архейська рунічна писемність". Все це послужило появі в сучасному науковому світі термінології алтайська сім'я мов (куди входять 3 більші групи: японо-корейська, тунгусо-маньчжурська, тюрко-монгольська) і дало можливість затвердитися у світовій науці науковому напрямку — алтаїстиці.
Алтай у силу геополітичного розташування — центр Євразії — у різні історичні епохи поєднував різні етноси й культури.
Тривалий час Алтай був центром держави калмиків — Джунгарського ханства. Російські першопрохідники називали алтайців білі калмики. В 1756 p. після падіння Джунгарської держави, північний Алтай був анексований Російською державою.
Республіка Алтай створена 1 червня 1922 p. як Ойротська автономна область у складі Алтайського краю, перейменована 7 січня 1948 p. у Горно-Алтайську автономну область; з 25 жовтня 1990 p. підвищений її статус (Горно-Алтайська АРСР), 3 липня 1991 p. — Горно-Алтайська РСР в складі Росії, із травня 1992 p. — Республіка Горний Алтай, з 12 грудня 1993 p. — Республіка Алтай.
Населення[ред.]
Населення республіки становить 207,1 тис. осіб (2008). Густота населення — 2,2 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 25,9 % (2005).
За даними перепису 2002, національний склад населення був наступним:
| Національність | Чисельність, тис. | % від загальної чисельності |
|---|---|---|
| Росіяни | 116,5 | 57,4 |
| Алтайці | 62,2 | 30,6 |
| Казахи | 12,1 | 6,0 |
| Теленгіти | 2,4 | 1,2 |
| Тубалари | 1,5 | 0,8 |
| Українці | 1,4 | 0,7 |
| Кумандінці | 0,9 | 0,5 |
| Німці | 0,9 | 0,4 |
| Челканці | 0,8 | 0,4 |
| Вірмени | 0,5 | 0,2 |
| Татари | 0,5 | 0,2 |
| Білоруси | 0,3 | 0,1 |
| Азербайджанці | 0,3 | 0,1 |
| Інші національності | 2,7 | 1,4 |
Населені пункти[ред.]
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 2,5 тисячі 2003 |
||||||||||||||||||||||||
|
Адміністративно-територіальний поділ[ред.]
- Кош-Агацький район
- Маймінський район
- Онгудайський район
- Турачацький район
- Усть-Канський район
- Усть-Коксинський район
- Улаганський район
- Чемальський район
- Чойський район
- Шебалінський район
- місто Горно-Алтайськ
Природні катаклізми[ред.]
27 вересня 2003 року в шести південних районах Республіки Алтай відбувся найбільш руйнівний за останні кілька десятиліть землетрус. Його причиною стала важкопрогнозована геологічна катастрофа. В епіцентрі сила підземних поштовхів досягала 8-9 балів по шкалі Ріхтера. Після цього в Республіці була відзначена серія нових землетрусів меншої сили. Поштовхи зафіксовані навіть у Новосибірській області, Красноярському краї й Східному Казахстані.
Найбільші руйнування були в Кош-Агацькому, Улаганському, Шебалінському і Онгудайському районах Республіки Алтай. Жертв не було (лише кілька людей одержали легкі травми), але землетрус зруйнував і зашкодив понад 1,8 тисячі (за іншим даними — близько 500) житлових будинків, у яких проживали більше семи тисяч людей, а також адміністративні будинки (школи, лікарні). Збиток, нанесений республіці, склав понад мільярд рублів.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Республіка Алтай |
- Офіційний сайт Республіки Алтай (рос.)
- Алтай. Фото-слайд (рос.)
- Республіка Алтай в довіднику-каталозі "Уся Росія" (рос.)
- Новини Горного Алтаю (рос.)
- Сайт Горно-Алтайського державного університету (рос.)
- Авторські чорно-білі фотографії Алтаю (рос.)
- Сайт і форум Горно-Алтайська (рос.)
- Турбази Горного Алтаю (рос.)
- http://altaimedia.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=40&Itemid=59
- Рудой А. Н., Кирьянова М. Р. Научное и рекреационное значение великих геологических памятников Алтая: к созданию Алтайского ледникового парка // Известия Русского географического общества, 2004. — Вып. 5. — С. 61-69.
|
||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||
