Богомольний Володимир Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Сергійович Богомольний
 Полковник (16.5.1915)
 Полковник
Загальна інформація
Народження 27 травня 1876(1876-05-27)
м. Полтава
Смерть 17 грудня 1923(1923-12-17) (47 років)
с. Пивниці, Королівство Югославія
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Рід військ артилерія
Командування
начальник артилерії Південної групи Дієвої армії УНР
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»
Медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»

Богомольний Володимир Сергійович (27 травня 1876, м. Полтава17 грудня 1923, с. Пивниці, Королівство Югославія) — начальник артилерії Південної групи Дієвої армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, 2-ге військове Костянтинівське училище (1894), Офіцерську артилерійську школу закінчив на «успішно». Брав участь у Російсько-японській війні. Станом на 1 січня 1910 р. — капітан 31-ї артилерійської бригади (Білгород). З 31 серпня 1911 р. — підполковник, командир батареї 5-го Сибірського мортирного артилерійського дивізіону, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. З 16 травня 1915 р. — полковник. З 19 червня 1915 р. — командир 34-го мортирного артилерійського дивізіону.

З 7 липня 1918 р. — командир 2-го легкого гарматного полку Армії Української Держави. У січні 1919 р. — помічник начальника артилерії Південно-Західного району Дієвої армії УНР. З 5 лютого 1919 р. — начальник артилерії Південної групи Дієвої армії УНР. З 17 квітня 1919 р. перебував у відпустці через хворобу. 1 травня 1919 р. повернувся в Дієву армію УНР.

На еміграції проживав у селі Пивниці (Королівство Югославія), де й помер 17 грудня 1923 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
  • Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
  • Богомольний Володимир Сергійович. (рос.) // grwar.ruРосійська імператорська армія в Першій світовій війні.