Королівство Югославія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Краљевина Југославија
Kraljevina Jugoslavija
Королівство Югославія
1918 — 1941 Соціалістична Федеративна Республіка Югославія Flag of SFR Yugoslavia.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
Један народ, један краљ, једна држава
Jedan narod, jedan kralj, jedna država
(Один народ, один король, одна держава)
Гімн
Medley of Bože pravde, Lijepa naša domovino, і Naprej zastava slave
Розташування Югославія
Столиця Бєлград
44°49′ пн. ш. 20°28′ сх. д. / 44.817° пн. ш. 20.467° сх. д. / 44.817; 20.467
Мови Сербо-хорватська та словенська
Форма правління Конституційна монархія
король
 - 1918–21 Петр I Карагеоргієвич
 - 1921–34 Александр I Карагеоргієвич
 - 1934–41 (у вигнанні, 1941–45) Петр II Карагеоргієвич
регент
 - 1934–41 Князь Павел Карагеоргієвич
Історичний період Міжвоєнний період
 - Союз 1 грудня 1918
 - Королівство Югославія 6 липня, 1929
 - Югославська операція квітень, 1941
 - Соціалістична Федеративна Республіка Югославія 29 листопада 1945
Площа
 - 1931 247 542 км2
Населення
 - 1931 13 934 038 осіб
     Густота 56,3 осіб/км² 
Валюта Крона (до 1920)
динар (після 1920)
Попередник
Наступник
State Flag of Serbia (1882-1918).svg Королівство Сербія
Flag of the State of Slovenes, Croats and Serbs.svg Держава словенців, хорватів і сербів
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія Flag of SFR Yugoslavia.svg

Королівство Югославія (серб. Краљевина Југославија; хорв. Kraljevina Jugoslavija) було королівством на Балканах, яке існувало в міжвоєнний період 19181941.

Було утворене в 1918 зі Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Сербії і Чорногорії, з краями Косово, Воєводина і Вардарська Македонія, що були частинами Сербії.

До 1929 мало офіційну назву Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (сербо-хорватська: Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca; Краљевина Срба, Хрвата и Словенаца, словенська:Kraljevina Srbov, Hrvatov in Slovencev, але термін «Югославія» був вживанний від самого початку.

17 квітня 1941 Югославію окуповали нацистська Німеччина, фашистська Італія, Угорщина та Болгарія, які й поділили між собою значну частину території королівства. На решті території до 1944—1945 рр. існували напівнезалежні держави Хорватія та Сербія.

Об'єднану державу відновили як Демократична Федеративна Югославія в 1945, крім того були додані території від Італії.

Утворення[ред.ред. код]

Королівство було утворене 1 грудня 1918 під назвою «Королівство Сербів, Хорватів і Словенців» (серб. Краљевина Срба, Хрвата и Словенаца / Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca, хорв. Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca, словен. Kraljevina Srbov, Hrvatov in Slovencev) або — скорочено — Королівство СХС (Краљевина СХС / Kraljevina SHS).

1 грудня 1918 новим королем було оголошено Александр I Карагеоргієвич, принц-регент був його батько, Петр I Карагеоргієвич. Нове Королівство було складене з досі незалежних королівств Сербії і Чорногорії (які об'єднались за місяць до того), а також частини території Австро-Угорщини.

Австро-Угорські землі, що увійшли до нової держави: Хорватія, Славонія і Воєводина з угорської частини імперії, Крайна, частина Штирії і більша частина Далмації — з австрійської частини, а також коронна земля Боснія і Герцеговина.

Створення держави підтримували панславянські і сербські націоналісти. Мета панславянського руху — об'єднання всіх південних слов'ян або «югославів» в єдиній державі і припинення розбрату. Сербські націоналісти вперше досягли довготривалої мети об'єднання сербів усіх Балкан в єдиній державі.

Королівство Югославія мало кордони з Італією і Австрією на північному заході, Угорщиною та Румунією — на півночі, Болгарією — на сході, Грецією й Албанією — на півдні, й омивалося Адріатичним морем на заході.

За результатами плебісциту в провінції Каринтія (частково заселеної словенцями) більша її частина залишилася в Австрії.

Далматинське портове місто Задар (італ. Zara) і деякі з далматинських островів були передані Італіїї.

Місто Рієка (італ. Fiume) була оголошена Вільною Державою Рієка, але вже 1924 року була анексована Італією.

Напруга на кордоні з Італією тривала. Італія домагалася земель на Далматинському узбережжі, а Югославія — Істрії, частини Австрійського Примор'я, анексованого Італією, де мешкало багато хорватів і словенців.

Новий уряд пробував об'єднати нову країну політично і економічно, завдання було важким через велику різноманітність мов, національностей і релігій у новій державі, різну історію регіонів, і великі відмінності в економічному розвитку серед регіонів.

Падіння королівства[ред.ред. код]

Fascist occupation of yugoslavia.png

Боячись вторгнення Країн Осі під час Другої Світової війни регент князь Павло підписав Берлінський пакт (1940) 25 березня 1941, заклавши співпрацю з Віссю. Після підписання пакту пройшли масивні демонстрації протесту в Бєлграді.

27 березня, режим князя Павла було повалено під час військового заколоту за підтримки Британії. 17-річний Петр II було оголошено головою держави. Генерал Душан Симович став прем'єр-міністром. Королівство Югославія перестало підтримувати Вісь 'de facto', без уточнення про вихід з Берлінського пакту.

Хоча новий уряд опонував Нацистській Німеччині, він також боявся, що якщо німецький диктатор Адольф Гітлер нападе на Югославію, і Сполучене Королівство не буде мати реальну можливість допомогти. 6 квітня 1941 Вермахт розпочав Югославську операцію і швидко окупував її. Королівська сім'я, у тому числі князь Павел, втікли за кордон і були інтерновані Британією у Кенію.

Королівство Югославії скоро було поділено Віссю на декілько частин.

Німеччина, Італія, Угорщина, і Болгарія анексували деякі прикордонні області.

Велика Німеччина була розширена за рахунок Словенії.

Італія додала «Губернаторство Далмація» (італ. Governatorato di Dalmazia) до Італійської Колоніальної Імперії.

Coat of arms of Serbia small.svg

Історія Сербії

Доісторична Сербія
Старчево
Винча
Антична Сербія
Сербія у Римській імперії
Середньовічна Сербія
Рашка
Дукля/Зета
Захумл'є
Травунія
Сербська імперія
Моравська Сербія
Земля Бранковича
Битва на Косовому полі
Сербська деспотовина
Османська/Габсбурзька Сербія
Перша Габсбурзька Сербія
Друга Габсбурзька Сербія
Сербська революція
Перше сербське повстання
Друге сербське повстання
Історія Сучасної Сербії
Сербське князівство
Сербське королівство
Сербський фронт
Королівство Югославія
Сербія (1941–1944)
Ужицька Республіка
СР Сербія
ФР Сербія
Сербія

Розширена Хорватія була визнана Віссю, як Незалежна Держава Хорватія. Офіційно NDH була королівством, і Томіслав II був коронований як король Хорватії.

Сербські території були під військовою адміністрацією Німеччини, керованої військовими губернаторами і сербським цивільним урядом Мілана Недіча. Недіч зробив спробу досягти визнання німцями Сербії як держави — наступника Югославії, а Петра II — як сербського монарха.

Маріонеткові держави були також утворені в Чорногорії і Південній Югославії.

Вигнання і ліквідація[ред.ред. код]

Петр II Карагеоргієвич, який був у вигнанні, все ще визнавався союзниками як король всієї Югославії . З 13 травня 1941 сербська «Югославська Армія на Батьківщині» ('Jugoslovenska vojska u otadžbini', або JVUO, або четники) розпочала опір окупації Віссю. Цим антинімецьким і антикомуністичним рухом Опору командував генерал-рояліст Дража Міхайлович. Довгий час четників і Югославський королівський уряд у вигнанні Петра II підтримували Великобританія і США.

Але під час війни реальна влада перейшла до рук тітовських комуністичних партизан. У 1943, Тіто проголосив створення Демократичної Федеративної Югославії ('Demokratska federativna Jugoslavija'). Поступово союзники визнали війська Тіто найсильнішою опозиційною силою до німецької окупації. Вони почали відправляти більшість з їх допомоги партизанам Тіто, а не рояліським четникам. 16 червня 1944 був підписаний Висовський договір, який визнає 'de facto' і 'de jure' партизан Тіто урядом Югославії.

На початку 1945, після вигнання німців, Королівство Югославія було формально відновлене. Але реальну політичну владу мали комуністи Тіто. 29 листопада короля Петра II було позбавлено корони комуністичним Зібранням Югославії, коли він був все ще у вигнанні. 2 грудня комуністична влада зайняла всю територію Демократичної Федеративної Республіки Югославії. Нова Югославія зайняла ту ж територію, що і Королівство Югославія.

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Про-Антантовський уряд[ред.ред. код]

Королівство мало близькі взаємини з країнами Антанти.

Мала Антанта[ред.ред. код]

У 19201921 рр. Королівство Югославія, Чехословаччина і Румунія сформували 'Малу Антанту', щоб запобігти Угорщині повернути території, втрачені нею після Першої Світової війни. Альянс невдовзі розпався.

Балканський альянс[ред.ред. код]

У 1924 Королівство Югославія сформувало 'Балканську Антанту' разом з Грецією, Румунією та Туреччиною задля збереження рівноваги на Балканах. У 1934 році альянс розпався.

Джерела[ред.ред. код]