Бомбардування Ізраїлем посольства Ірану в Дамаску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бомбардування Ізраїлем посольства Ірану в Дамаску
Зображення
Країна  Сирія
Адміністративна одиниця Дамаск
Місце розташування Меззехd, Дамаск
Дата й час 1 квітня 2024
Кількість поранених невідомо
Кількість загиблих 16[1]
Озброєння F-35I Adird[2]
Ціль КВІР
Винуватець Армія оборони Ізраїлю[3]
Жертва Мохаммад Реза Захеді[4]
Мапа
CMNS: Бомбардування Ізраїлем посольства Ірану в Дамаску у Вікісховищі

Координати: 33°30′14″ пн. ш. 36°15′37″ сх. д. / 33.50388888891666284° пн. ш. 36.26044444447222048° сх. д. / 33.50388888891666284; 36.26044444447222048

1 квітня 2024 року ізраїльська військова авіація знищила будівлю іранського консульства, що розташована поруч із посольством Ірану в Дамаску, Сирія,[5][6] убивши 16 людей, у тому числі старшого командира сил Кудс Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) бригадного генерала Мохаммада Реза Захеді та сімох інших офіцерів КВІР. В результаті обстрілу також були вбиті двоє цивільних.[7] Авіаудар стався в період загострення напруги між Ізраїлем та Іраном, а також на тлі війни Ізраїлю та ХАМАСу та конфлікту Ізраїль-Хезболла.

Більшість країн і міжнародних організацій засудили напад. 13 квітня 2024 року Іран відповів на атаку ракетами та ударами з безпілотників по Ізраїлю.[8] [9] [10] [11] Іран стверджував, що першочерговими цілями атаки є військові бази, з яких була здійснена атака на їх консульство.[12][13]

Перебіг атаки[ред. | ред. код]

1 квітня 2024 року будівлю консульства Ірану, яка примикала до будівлі посольства Ірану в Дамаску, було знищено ізраїльським авіаударом. Посол Ірану Хосейн Акбарі стверджував, що будівлю консульства "було обстріляно шістьма ракетами з ізраїльських бойових літаків F-35 ".[14] The Guardian заявила, що відповідальність за напад несуть ізраїльські військові літаки. [15] The New York Times (NYT) заявила, що чотири ізраїльські чиновники анонімно підтвердили відповідальність Ізраїлю за атаку. [16]

Імовірно, основною метою атаки був командувач силами КВІР бригадний генерал Мохаммад Реза Захеді, який був убитий під час атаки. Як пише The Guardian, Захеді був критично важливою фігурою у відносинах між Іраном і Хезболлою. [17] [18] NYT повідомило, що анонімне джерело з Корпусу вартових революції повідомило, що удар був націлений на зустріч між представниками іранської розвідки та палестинськими бойовиками, включаючи лідерів Палестинського ісламського джихаду, які обговорювали війну в Газі. [19]

На кадрах і фотографіях із зони навколо консульства після нападу видно значні пошкодження, вогонь і дим. [14] Іранські ЗМІ повідомили, що будівля була повністю зруйнована, а посол і його сім'я, які проживали в сусідньому посольстві, не постраждали. [20]

Будівля посольства Канади з іншого боку будівлі консульства також була пошкоджена в результаті нападу, принаймні деякі з її вікон були знищені. Посольство було закрито з 2012 року через громадянську війну в Сирії, хоча воно все ще належить уряду Канади. [21]

Смерті[ред. | ред. код]

Загалом було вбито 16 осіб, у тому числі сім солдатів Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), п’ять підтримуваних Іраном ополченців, один бойовик Хезболли, один іранський радник і двоє цивільних. [7]

Крім Захеді, серед втрат були заступник Захеді, бригадний генерал Мохаммад Хаді Хаджі Рахімі та п'ять іранських чиновників: Хоссейн Аман Елахі, Саїд Мехді Джалалаті, Алі Ага Бабаї, Саїд Алі Салехі Рузбахані та Мохсен Седагат. [17] Захеді був найвищим офіцером КВІР, якого було вбито після вбивства Касема Сулеймані США в січні 2020 року [22] .

Законність[ред. | ред. код]

Дипломатичні будівлі, як і житлові будинки та школи, вважаються «цивільними об’єктами» згідно з міжнародним правом, і їх не можна використовувати як мішені, якщо вони не використовуються у військових цілях. Дипломатичні будівлі мають право на додатковий захист від нападу чи іншого втручання з боку країни перебування згідно з міжнародним звичаєвим правом, кодифікованим у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 року та Конвенції про консульські зносини 1963 року . [19] Країна, в якій знаходиться посольство, зобов’язана захищати посольство, але міжнародні договори прямо не забороняють третій країні атакувати дипломатичні приміщення, якщо вони приймають бойовиків і стають ціллю в акті самооборони, хоча причина "самооборона" зазвичай не може виправдати напад на територію країни, яка не бере участі у бойових діях. За словами Аурела Сарі, професора міжнародного права Ексетерського університету у Великобританії: [19]

Авіаудар Ізраїлю в Сирії без його згоди суперечив би статті 2(4) Статуту Організації Об'єднаних Націй, яка забороняє державі застосовувати силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої іншої держави... Якщо Ізраїль не зможе виправдати авіаудар як акт самооборони, це буде явним порушенням міжнародного права.

Дивись також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.syriahr.com/en/330101/
  2. ↑ https://www.theguardian.com/world/2024/apr/01/israeli-airstrike-on-iranian-consulate-in-damascus-kills-irgc-commander
  3. ↑ https://www.europapress.es/internacional/noticia-pentagono-apunta-israel-responsable-ataque-contra-consulado-irani-damasco-20240402235540.html
  4. ↑ https://www.fr.de/politik/offensive-rafah-gaza-biden-israel-krieg-angriff-iran-khamenei-hisbollah-zr-92997589.html
  5. ↑ Bowen, Jeremy; Gritten, David (1 April 2024). Israel accused of deadly strike on Iranian consulate in Syria. BBC News. Архів оригіналу за 1 April 2024. Процитовано 1 April 2024.
  6. ↑ Iran vows response after strike it blames on Israel demolishes consulate in Syria. ABC News (амер.). 1 April 2024. Архів оригіналу за 2 April 2024. Процитовано 2 April 2024.
  7. ↑ а б Death toll update | 14 people killed in Israel attack on building of the Iranian embassy in Damascus. Syrian Observatory for Human Rights. 2 April 2024. Процитовано 9 April 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «cas» визначена кілька разів з різним вмістом
  8. ↑ Iran launches air attack on Israel, with drones 'hours' away. Al Jazeera. 13 April 2024. Архів оригіналу за 13 April 2024. Процитовано 13 April 2024.
  9. ↑ Israel braces as Iran launches wave of retaliatory strikes. CNN. 13 April 2024. Архів оригіналу за 13 April 2024. Процитовано 13 April 2024.
  10. ↑ Tanyos, Faris; Tabachnick, Cara (13 April 2024). Iran launches drones toward Israel in retaliatory attack after consulate strike in Syria – CBS News. CBS News (амер.). Архів оригіналу за 13 April 2024. Процитовано 13 April 2024.
  11. ↑ Live Updates: Israel Reports Light Damage After Iran Launches Large Strike. Процитовано 14 April 2024.
  12. ↑ سرلشکر باقری: عملیات «وعده صادق» با موفقیت کامل انجام شد – تسنیم. خبرگزاری تسنیم | Tasnim (перс.). Процитовано 14 April 2024.
  13. ↑ فیلمهای اصابت موشک‌ها و پهپادهای ایران به سرزمین‌های اشغالی – تسنیم. خبرگزاری تسنیم | Tasnim (перс.). Архів оригіналу за 14 April 2024. Процитовано 14 April 2024.
  14. ↑ а б Alam, Hande Atay; Pourahmadi, Adam; John, Tara; Kent, Lauren (1 April 2024). Iran accuses Israel of killing Iranian military commander and others in airstrike on consulate in Syria. CNN. Архів оригіналу за 1 April 2024. Процитовано 1 April 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
  15. ↑ Wintour P. Iran vows revenge after two generals killed in Israeli strike on Syria consulate // The Guardian.com — 2024. — ISSN 1756-3224; 1354-4322
  16. ↑ Fassihi F., Bergman R., Boxerman A. et al. 3 Top Iranian Commanders Are Reported Killed in Israeli Strike in Syria // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2024. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  17. ↑ а б Chao-Fong, Léonie (1 April 2024). Middle East crisis live: Iran says it holds Israel responsible for Damascus consulate attack and will 'reciprocate when we want'. The Guardian. Архів оригіналу за 1 April 2024. Процитовано 1 April 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «GuardApr24» визначена кілька разів з різним вмістом
  18. ↑ Wintour, Patrick (1 April 2024). Iran vows revenge after two generals killed in Israeli strike on Syria consulate. The Guardian. Архів оригіналу за 1 April 2024. Процитовано 7 April 2024.
  19. ↑ а б в Taub, Amanda (2 April 2024). Israel bombed an Iranian Embassy complex. Is that allowed?. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 2 April 2024. Процитовано 7 April 2024. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:2» визначена кілька разів з різним вмістом
  20. ↑ 6 killed as Israel strikes Iran embassy annex in Damascus: monitor. France 24 (англ.). 1 April 2024. Архів оригіналу за 4 April 2024. Процитовано 5 April 2024.
  21. ↑ Dyer, Evan (9 April 2024). Canadian embassy in Syria damaged in Israeli strike on Iranian embassy next door. CBC News. Архів оригіналу за 10 April 2024. Процитовано 10 April 2024.
  22. ↑ Top Iranian general killed by Israeli airstrike: sources. Axios. 1 April 2024. Архів оригіналу за 5 April 2024. Процитовано 1 April 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бомбардування_Ізраїлем_посольства_Ірану_в_Дамаску&oldid=42329277