Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу

Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу
Дата: з 16 лютого 1985
Місце: Близький Схід
Результат:
Сторони
Іран Іран
Сателіти
Підтримка:
 Ізраїль Ізраїль
Сателіти:
Підтримка:

Ірано-ізраїльське протистояння, також ірано-ізраїльська проксі-війна, холодна війна між Іраном і Ізраїлем — тривалий опосередкований конфлікт між Ізраїлем та Іраном. Протистояння пов'язане з ворожим ставленням керівництва Ісламської республіки Іран щодо Держави Ізраїль, а також з їхньою проголошеною метою ліквідації єврейської держави[24].

Іран надає всебічну підтримку ісламістським групам, зокрема «Хезболла» і «Ісламський джихад у Палестині»[25], які є ворогами Ізраїлю і багатьма країнами були визнані терористичними організаціями. Також Ізраїль занепокоєний іранською програмою створення ядерної зброї та ракетною програмою і прагне послабити іранських союзників і сателітів, а також перешкодити іранському впливу на Сирію і Ліван.

Неприязне ставлення Ірану до Ізраїлю виникло після Ісламської революції в Ірані 1979 року, вилилось у приховану підтримку Іраном Хезболли під час конфлікту в Південному Лівані (1985-2000), а до 2005 року перетворилося в регіональний проксі-конфлікт. У 2006 році Іран активно підтримував Хезболлу під час Ліванської війни, паралельно почав підтримувати ісламістські рухи ХАМАС і «Ісламський джихад у Палестині», особливо в секторі Гази[26].

Натомість Ізраїль ініціював кампанію з протидії іранській ядерній програмі, використовуючи для цього кілька антирежимних воєнізованих угруповань всередині Ірану. З початком громадянської війни в Сирії конфлікт загострився і до 2018 року вилився у прямі військові дії. Участь Ірану та Ізраїлю у війні в Сирії постійно створює загрозу прямого конфлікту між двома країнами. Також, Ізраїль підтримує зв'язки з іншими противниками Ірану, такими як Саудівська Аравія і США. Ізраїль звинувачує Іран у спробі сформувати наземний транспортний маршрут з Ірану через Ірак та Сирію до Лівану, який Ізраїль розглядає як значну стратегічну загрозу[27].

Хронологія[ред. | ред. код]

2014[ред. | ред. код]

  • 24 лютого — ізраїльська авіація завдала двох авіаударів по об'єктах «Хезболли» в Лівані неподалік кордону з Сирією, внаслідок чого кілька бойовиків було вбито. SOHR заявив, що атака була націлена на ракетну базу Хезболли[28].

2018[ред. | ред. код]

  • 10 лютого — відбулася п'ятигодинна конфронтація між Ізраїлем та силами Ірану та Сирії. Іранський БПЛА о 4:00 ранку порушив повітряний простір Ізраїлю, у відповідь на що ВПС Ізраїлю підняли в повітря щонайменше 8 винищувачів та завдали ударів по іранській базі безпілотників на території Сирії. Під час вильоту один ізраїльський винищувач було збито силами сирійського ППО. У відповідь на збиття, Ізраїль підняв другу хвилю винищувачів, ще більш масовану за першу. Було завдано ударів по позиціям чотирьох полків ППО на території Сирії, військового аеродрому та декількох штаб-квартир. Конфронтація завершилася о 9:00, імовірно після телефонного дзвінка Путіна до Ізраїлю[29].
  • 10 травня — на фоні виходу США з ядерної угоди і накладення жорстких санкції на іранський режим, армія Ізраїлю провела військову операцію «Картковий будинок» під час якої завдала ракетно-бомбові удари по військових об'єктах Ірану в Сирії. За даними сирійських ЗМІ, ізраїльська армія завдала серії ударів по авіабазах Шайрат, Тала та Меза. Крім того, було завдано ударів по військових об'єктах біля міст Аль-Кусайр та Кунейтра. В Аль-Кусайрі однією з цілей була база Хезболли. У ході операції ВПС Ізраїлю знищили кілька батарей сирійської ППО, зокрема: С-75, С-200, «Бук» та Панцирь-С1. Крім цього, ізраїльські ВПС розбомбили військовий об'єкт "Ель-Кудс" (елітного спецпідрозділу КВІР) в аль-Кісві, на околицях Дамаска. Ударів було завдано по складах, а також розміщеному тут автопарку, яким користувалися іранці в Сирії.[30]. Сирія визнала втрату 4 солдат урядової армії, За даними SOHR внаслідок цих ударів загинуло 27 людей, включаючи 21 «несирійця»[31].

2019[ред. | ред. код]

  • 25 серпня — чиновники Лівану та Хезболли повідомили, що о 14:30 за місцевим часом (23:30 GMT) два безпілотники врізалися в район Дахіе, Бейрут, Ліван. За даними ліванських чиновників, ізраїльські безпілотники атакували Бейрут; один врізався в дах медіа-центру "Хізболли", приблизно за 45 хвилин до того, як другий вибухнув у повітрі та пошкодив будівлю. Хезболла заперечила вибух або замах на них. Це був перший подібний випадок між Ізраїлем та Ліваном після Ліванської війни 2006 року[32].

2021[ред. | ред. код]

  • 13 січня — завдав масований авіаудар[en] по бойовим позиціями армії Асада та іранських частин на сході Сирії, на місто Дейр-ез-Зор та район Абу-камаль. У ході повітряної атаки загинуло щонайменше 57 чоловік, серед них: 14 сирійських урядових військових, 16 іранських бійців та 11 афганських членів проіранської шиїтської бригади Фатімідів (“Фатиміюн[en]”)[33].
  • 3 вересня — ізраїльська авіація завдала авіаударів по центрах розробки зброї недалеко від Дамаску, що використовуються підтримуваними Іраном ополченцями. Сирійська ракета ППО, випущена літаком, перетнула небо Ізраїлю, а потім вибухнула над Середземним морем біля узбережжя центрального Ізраїлю, не завдавши пошкоджень[34].
  • 16 грудня — ізраїльські літаки бомбардували райони на півдні Сирії, внаслідок чого загинув один солдат і було завдано шкоди невстановленим об'єктам[35].

2022[ред. | ред. код]

Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2022)

SOHR задокументував 32 ізраїльські авіаудари та наземні ракетні обстріли, в ході яких Ізраїль за 2022 роіу завдав ударів по військових позиціях у Сирії, знищивши 91 ціль, включаючи будівлі, склади, штаб-квартири, центри і транспортні засоби. Внаслідок цих ударів загинула одна цивільна людина та 89 військових і поранив ще 121 особу[36].

2023[ред. | ред. код]

Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2023)

2024[ред. | ред. код]

Докладніше: Хронологія ірано-ізраїльського протистояння (2024)

З початку війни між Ізраїлем та ХАМАС у 2023 році частота ізраїльських атак збільшилася, та стала ще більш смертоносною.[37]

Повідомлялося, що Ізраїль відмовився від колишніх правил гри і більше не робить попереджувальних пострілів перед атакою. Це спричинило загибель 19 членів «Хезболли» в Сирії з початку війни[37].

Кількість жертв[ред. | ред. код]

Війна Вбиті Результат
Друга Ліванська війна 165 ізраїльтян, 1954 ліванця глухий кут, обидві сторони оголосили про свою перемогу
Операція «Литий свинець» (27 грудня 2008 — 18 січня 2009) 14 ізраїльтян, 1434 палестинця перемога Ізраїлю
Операція «Хмарний стовп» 6 ізраїльтян, 158 палестинців обидві сторони оголосили про свою перемогу
Ірано-ізраїльський конфлікт під час громадянської війни в Сирії (з 30 січня 2013) ~ 679 вбитих шиїтських ополченців, 252 сирійця, 57 іранців, 48 бойовиків «Хезболли» (загалом 1036 станом на квітень 2024)[38][39] продовжується
Операція «Непорушна скеля» (2014) 73 ізраїльтянина, 2251 палестинець обидві сторони оголосили про свою перемогу
Ізраїльсько-палестинська криза (2021) 13 ізраїльтян, 274 палестинця Нічия
Війна між Ізраїлем та Хамасом (з 7 жовтня 2023) 32,729 палестинців[40][41], 1500 ізраїльтян[42][43], 1 росіянин[44] продовджється
Зіткнення на ізраїльсько-ліванському кордоні (2023)[en] (з 8 жовтня 2023) 12+ ізраїльтян, 130+ ліванців, 16+ палестинців продовжується
Ірано-ізраїльський конфлікт (2024)[en] 16+ іранців та проксі продовжується

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Shatz, Adam (29 квітня 2004). In Search of Hezbollah. The New York Review of Books. Архів оригіналу за 22 серпня 2006. Процитовано 14 серпня 2006.
  2. ↑ Iran punishes Hamas for stance on Syria. Al Arabiya English. 1 червня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 22 травня 2019. Iran's annual financial aid to Hamas is believed to be around $20 million, which helps the group run its government in the Gaza Strip. Both parties enjoyed warm ties since 2006 when Hamas won an election against the Western-backed Fatah movement. But the crisis in Syria has led to problems between them.
  3. ↑ Rasgon, Adam (12 лютого 2018). Renewed Hamas-Iran ties make risk of two-front war more realistic. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
  4. ↑ Iran and Muslim Brotherhood: A Bizarre Alliance of Two Rival Ideologies STRAFASIA Retrieved 13 May 2022.
  5. ↑ Iran Increases Aid to PFLP Thanks to Syria Stance. Al Monitor: The Pulse of the Middle East. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
  6. ↑ Is the Popular Front for the Liberation of Palestine back from the dead?. The Jerusalem Post | JPost.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
  7. ↑ Ayyoub, Abeer (21 січня 2013). Iran Strengthens Ties To Palestinian Islamic Jihad. Al-Monitor. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 18 травня 2016.
  8. ↑ Palestinian Islamic Jihad. Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 6 грудня 2014.
  9. ↑ Yemen's Houthi rebels threaten to attack Israel. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  10. ↑ What You Should Know About the Syria-Iran Alliance. Providence. 28 червня 2017. Процитовано 3 серпня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ al-Khalidi, Suleiman. Israel intensifying air war in Syria against Iranian encroachment. Reuters.
  12. ↑ North Korea may have aided Hezbollah: U.S. Report. Reuters. 13 грудня 2007. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  13. ↑ North Korea, Hamas, and Hezbollah: Arm in Arm?. 5 серпня 2014. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  14. ↑ Israel: Venezuela Supplying Iran Nukes. www.cbsnews.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  15. ↑ Iran-Venezuela ties. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
  16. ↑ У Ирана есть своя «Украина». Почему Тегеран поддерживает Армению и осуждает Азербайджан
  17. ↑ US Officials: Mossad Backing Iranian 'Terrorists'. Haaretz. 2 вересня 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
  18. ↑ Fache, Wilson (10 грудня 2019). Inside the Unlikely, Unofficial Ties Between Israel and the Kurds. Haaretz. Процитовано 23 липня 2022.
  19. ↑ Israel aiding Syria's Kurds, advocating for them with U.S.: official. Reuters. 6 листопада 2019. Процитовано 23 липня 2022.
  20. ↑ Iraqis, bristling over Israeli airstrike, renew call for U.S. troops to get out. Los Angeles Times. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  21. ↑ Israel, UAE and US working together to tackle Iran's 'escalating aggression': Report. Архів оригіналу за 8 November 2020. Процитовано 27 January 2020.
  22. ↑ Perry, Mark. Israel's Secret Staging Ground. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2020.
  23. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, November 25 [Оцінка російської наступальної кампанії, 25 листопада]. Інститут вивчення війни (англ.). 25 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  24. ↑ Tarzi, Amin, ред. (2009). Iranian Puzzle Piece: Understanding Iran in the Global Context (PDF) (Звіт). Marine Corps University. с. 72. Архів (PDF) оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 22 травня 2019.
  25. ↑ Why Hezbollah has openly joined the Syrian fight. Christian Science Monitor. ISSN 0882-7729. Процитовано 27 червня 2023.
  26. ↑ Кот, Роман Юрійович (2015). Роль радикальних ісламістських організацій у регіональному протистоянні Ірану, Саудівської Аравії та Катару (PDF). Національний університет «Острозька академія». с. 42.
  27. ↑ Intelligence Ministry D-G: Threat of Iranian dominance in region ‘immediate’. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 27 червня 2023.
  28. ↑ Report: Hezbollah militants killed in Israeli strike [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.] Yedioth Ahronoth. 24 February 2014
  29. ↑ Ron Ben-Yishai "Analysis: In order to prevent escalation, Israel should lower its profile". Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
  30. ↑ Avigdor Liberman: We hit almost all Iranian infrastructure in Syria
  31. ↑ Ольга Мищенко (12 травня 2018). При ударе Израиля по Сирии погибли почти 30 человек | DW | 12.05.2018. Deutsche Welle (рос.). DW.COM. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  32. ↑ Two Israeli drones fall in Beirut suburbs, one explodes: army,... 25 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019 — через www.reuters.com.
  33. ↑ Exclusive | SOHR discloses further details of human and material damage after Israel's most intensive attacks on Deir Ezzor• The Syrian Observatory For Human Rights. Syrian Observatory For Human Rights. 13 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
  34. ↑ Israeli strikes said to target Syria; fragments from defense fire land in Israel
  35. ↑ Syria says Israeli air strikes target south of country, soldier killed. Times of Israel. 16 грудня 2021.
  36. ↑ Death toll update | Five people, mostly Syrians, ki-lled in first Israeli airstrikes hitting Syria in 2023 • The Syrian Observatory For Human Rights. 3 січня 2023.
  37. ↑ а б Bassam, Laila; Al-Khalidi, Suleiman; Gebeily, Maya (8 січня 2024). Israel shifts to deadlier strikes on Iran-linked targets in Syria. Reuters. Процитовано 17 січня 2024.
  38. ↑ Israel's war-between-wars campaign in Syria most precise operation – report. MSN. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 8 жовтня 2023.
  39. ↑ SOHR exclusive | 2020: Israel strikes Syria nearly 40 times, killing some 215 members of Iranian and regime forces and proxy militias. Syrian Observatory for Human Rights. 1 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2024.
  40. ↑ Health Ministry In Hamas-run Gaza Says War Death Toll At 33,729
  41. ↑ 14 000+ дітей, 9220+ жінок, 1049 людей похилого віку, 364 парамедиків та медперсоналу, 152 співробітники ООН, 200+ журналістів
  42. ↑ Authorities name 582 soldiers, 61 police officers killed in Gaza war
  43. ↑ 604 солдатів, 62 поліцейських, 10 співробітників Шабаку, 824 цивільних
  44. ↑ В Газе погиб палестинский врач с российским гражданством
Африка
Центральна
Східна
Північна
Західна
Америки
Північна
Південна
Азія
Східна
Центральна
Південна
Південно-
східна
Західна
Європа
Східна
Західна
Останнє оновлення таблиці: січень 2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ірано-ізраїльський_проксі-конфлікт&oldid=42380822