Борисюк Віктор Опанасович
| Борисюк Віктор Опанасович | ||
|---|---|---|
| рос. Борисюк Виктор Афанасьевич | ||
 | ||
| Народився |
3 червня 1946 с. Сажки Немирівський район Вінницька область | |
| Помер |
22 лютого 2015 (68 років) Стрижавка (смт) Вінницький район Вінницька область | |
| Поховання | кладовище Стрижавка (смт) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Діяльність | державний службовець/громадській діяч | |
| Посада | колишній голова районної ради Староміського району м. Вінниця | |
| Військове звання | підполковник запасу ЗСУ | |
| Батько | Борисюк Опанас Тихонович | |
| Мати | Борисюк Марія Пилипівна | |
| У шлюбі з | Борисюк Олена Іванівна | |
| Нагороди |
| |
Борисюк Віктор Опанасович (3 червня 1946, с. Сажки — 22 лютого 2015, Стрижавка) — громадській діяч, голова районної ради Староміського району м. Вінниця[1].
Біографія[ред. | ред. код]
В 1953 році розпочав навчання у Сажківській початковій школі Немирівського району Вінницької області, а у 1961 році закінчив 8 клас Немирівської середньої школи. В цьому ж році вступив до Одеський технікум харчової промисловості, який закінчив у 1965 році.
З 1966 по 1968 роки проходив строкову службу у лавах Радянської армії у Ракетних Військах. Після звільнення у запас працював у холодильному цеху Вінницького м‘ясокомбінату на посаді інженера обслуговування дозиметричного контролю міжобласної ізотопної лабораторії, суміщав навчання у Вінницькому політехнічному інституті (зараз Вінницький національний технічний університет). З вересня 1969 року працював майстром ковбасного цеху Грозненського головного підприємства м‘ясокомбінату, а з березня 1970 року працював секретарем комітету ВЛКСМ Грозненського продтехучилища № 2, інструктором Заводського райкому ВЛКСМ м. Грозного Чечено-Інгушської АРСР.
Восени 1971 року переїхав у м. Вінниця і працював слюсарем Вінницького м‘ясокомбінату.
З квітня 1972 року обіймав посаду завідувача відділу комсомольських організацій Замостянського райкому комсомолу, а в жовтні 1974 року був затверджений завідувачем відділу комсомольських організацій Вінницького міському ЛКСМ України. З вересня 1975 року по квітень 1980 року працював інструктором Замостянського райкому партії, а з травня 1980 по жовтень 1985 року — інструктором Вінницького міському Компартії України, з жовтня 1985 року по листопад 1990 року — завідувачем загального відділу Староміського райкому партії м. Вінниця. З листопада 1990 року по січень 1991 року працював головним спеціалістом по роботі малих підприємств, асоціацій і питаннях приватизації при Староміському райвиконкомі.
У січні 1991 року був обраний заступником голови Староміської ради, а у жовтні 1992 року обраний головою Староміської районної ради, переобирався у 1994, 1998 та 2002 роках. У червні 2002 року проходив навчання в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Української Академії державного управління при Президенті України.
У 2006 році звільнився з займаної посади та пішов на пенсію в V ранзі ІІІ категорії державного службовці у військовому званні підполковник запасу ЗСУ.
Під час виборів 2006, 2007, 2010 років був членом дільничної виборчої комісії, подавався членом окружної комісії від партії УДАР у 2012 році.[2]
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, неодноразово заохочувався керівництвом за сумлінне виконання службових обов'язків.
Помер 22 лютого 2015 року, похований на Стрижавському сільському кладовищі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Офіційна Україна сьогодні. K.I.S. 2005. с. 351.
- ↑ Подання щодо включення представників до складу ОВК. Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка». Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Сайт ЦВК України. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 15 липня 2017.